АТОграф
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
15 января 2020
950
От юриста до гвардейца: путь длиной в мечту

Коли Наталя була маленькою дівчинкою, єдиною її мрією було стати правоохоронцем. Батьки були категорично проти, тому дівчина намагалась вступити до вишу МВС таємно від рідних. На жаль, спроба провалилась. Як того хотіли рідні, вона стала юристом, пішла працювати до нотаріальної контори. Але через багато років знайшла в собі сили втілити мрію у реальність. Це історія шляху не просто військовослужбовця. Це історія здійснення мрії, яка зробила щасливою Наталю Вороняк. Першу жінку у 2 Галицькій бригаді Національної гвардії, яка майже за рік подолала шлях від солдата, до помічника начальника варти.

Наталю, я знаю, що Ваша історія – це те, що надихне не одну людину. Розкажіть свою історію, коли і чому Ви прийшли до війська?

Я прийшла до Національної гвардії України 10 вересня 2018 року. Я мріяла про це дуже давно але мої батьки не дали мені змоги втілити моє бажання спочатку. І через 10 років роботи у нотаріальній конторі я зрозуміла, що мрії повинні збуватись. Я вирішила кардинально змінювати своє життя, почала вивчати, куди ж могла піти служити у Львові, знайшла вакантне місце у бригаді і зрозуміла, що воно чекало саме на мене.

12 января 2020
1294
Алена и Аксель

Солдат Лігаєва, перша жінка-кінолог військової частини 4114. Вона вирішила вступити до лав Нацгвардії, щоб не розлучатися зі своїм домашнім улюбленцем. Альона виховує собаку породи бельгійська вівчарка на прізвисько Аксель.

«Це моя відповідальність, що я взяла на виховання собаку, тому я вирішила, що ми будем проходити увесь шлях разом. Тим паче Акселю за його темпераментом краще працювати на затримання порушників, він чудово підходить для служби в правоохоронних органах», - розказує пані Альона.

Перед нею стояв вибір куди піти на службу – в Нацполіцію чи в Нацгвардію. Остання переважила завдяки оптимальним умовам служби. В подальшому жінка буде забезпечувати громадський порядок на вулицях Львова разом зі своїм службовим собакою.

Альона також встигла попрацювати в Італії пів року за контрактом в якості каскадера, брала участь у кінному шоу про Середньовіччя. Окрім того, гвардійка раніше працювала тату-майстром, захоплюється виконанням ескізів майбутніх витворів, які потім втілює в життя.

19 декабря 2019
2895
Как творческий спасатель из Харькова решил стать гвардейцем

З самого дитинства Сергій мріяв стати пожежником. Тому після школи, з рідного міста Харків, юнак направився до Львову, або тут вступити у Державний університет безпеки життєдіяльності. Сергій вирішив обрати факультет охорони праці та отримав диплом ступеню «магістр». Поки навчався писав пісні та будував плани на майбутнє. А в майбутньому повинна була бути служба у лавах Національної гвардії України.

Сергію, не з чуток знаю, що Ви самі хотіли до лав Нацгварді.

- У мене такий принцип життєвий був «відслужити в армії - необхідність», - говорить строковець Сергій Гончаров. – Не розумію людей, які переховуються від армії, тікають. Навіщо? Мені навіть повістки не приходили. Тут, у Львові, я пішов до військкомату і попросився на строкову службу до Національної гвардії України. Мені видали повістку на місці.

Але цей університет сам по собі трішки нагадує військову сферу, думаю Ви там мали 5 років суворої дисципліни. Не набридло?

19 декабря 2019
2380
Невероятные похождения молодого харьковского журналиста в Нацгвардии

Мене звати Гарік Подерня і я з Харкова. Моє життя змінилось в той момент, коли я зачитав слова Присяги. Можливо, воно почало змінюватись ще тоді, коли я ступив за ворота військової частини. Чи тоді, коли я зустрів людей, які залишать, я в цьому не суніваюсь, слід у моєму житті назавжди.

До служби у Нацгвардії я навчався у Харківській Академії Культури на факультеті «Соціальна та культурна журналістика». Жив своїм життям. Не знаю, чи воно було повним. А потім я приїхав до Львова, сюди мене обрала - і я цим пишаюсь - Нацгвардія України. Вже тут я, разом з іншими хлопцями, проходив підготовку. На одній з площ Львова ми присягнули на вірність українському народові.

Раніше я не задумувався, як люди служать в армії, яке в них життя, в самих військових частинах. Зараз вже пройшло майже 2 місяці, і мені здається, що я завжди жив тут, а те що було в минулому - це все мені наснилось, і цього ніби не було.

Під час підготовки я вирішив, що дуже хочу потрапити у патрульний підрозділ. Я відчув в собі сили, які допоможуть мені охороняти громадський порядок. Так потрапив до Ужгорода, де дислокується 3 батальйон 2 Галицької бригади Нацгвардії України. Було радісно, що з нами їхав наш командир взводу, лейтенант Олександр Палисюк, який був з нами на підготовці молодого поповнення, до якого ми вже звикли і стали його добре розуміти. Він нас дуже підтримував по дорозі до нового місця служби.

3 декабря 2019
2131
Де правда та міфи про Нацгвардію? Чому та як хлопці стають гвардійцями?

Ми уособлюємо певні зміни із зовнішнім виглядом, новими людьми та настроями і цінностями, які входять у наші життя. Тому, коли змінюється зачіска та вбрання, хлопці вперше зрозуміють, що реальність на найближчий час розпланована, відповідатиме порядку, правилам та дисципліні.

Однакова форма. Завдання такого підходу ще з давніх часів грунтувалося психологічно та етично! Недруги військового обовязку називають це – відсутністю свободи вибору. Інші ж кажуть, що, таким чином, «полководці» пригальмовують особистісне сприйняття або знищують самоідентифікацію та унікальність кожного. Натомість, істинні воїни знають справжній зміст цьому і він глибше ніж здається.

“У війську немає місця поп-культурі. Усе лаконічно та суттєво, лише необхідні атрибути. Але нам дозволено користуватися парфумами та засобами для гігієни.

— каже 20-річний новоприбулий Микита Лешко (до служби був шахтарем з Дніпровської області).

29 ноября 2019
2268
Дай, Джим, на счастье лапу мне ...

Будні на фронті неможливо уявити без чотирилапих друзів, які приходять до наших воїнів у пошуках чогось смачненького і нерідко залишаються на позиціях. Вони приносять чимало користі: коти блискуче справляються з проблемою гризунів, а собаки нерідко попереджають про наближення чужинців.

Фішка та Володя: собака – що дає знати, коли поруч чужинець та кіт, з яким не засумуєш

Пес на бойовій позиції – це не просто охоронець території, собаки передчувають ворожі обстріли, чують, коли до позиції підкрадаються диверсанти, здатні знаходити сліди чужинців у повній темряві, та часто спрацьовують там, де не бачить тепловізор. Таких песиків-професіоналів на позиціях гвардійців в нас декілька, і один з них – це «Фішка».

«Собака за кличкою «Фішка» - це наш друг по службі, він, як і ми, несе службу цілодобово, його особливість в тому, що хто б не заїжджав, чи не йшов повз нашу територію, одразу сповіщає нас голосним гавкотом», - розповідає нацгвардієць Олег Іванішин. «Він любить обійматись, постійно щось таке утне, що заставляє посміхатись. Але і це ще не все, окрім служби він любить і позувати для фото», - посміхається гвардієць.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
новости партнеров
delta = Array ( )