Размышления вслух. Скажите, а кто чуть больше года назад знал о существовании спецкорра "Укринформа" Руслана Сущенко (разумеется, кроме его руководства) и был знаком с его материалами? А чем известен был Александр Шумков, который, как сейчас выяснилось, когда-то в окружении нардепа Дмитрия Яроша вроде выполнял функции охранника? О 19-летнем Павле Грибе, инвалиде детства, широкая украинская общественность тем более ничего не знала, если бы он не поехал в Беларусь...

Всех троих, перечисленных выше граждан Украины, объединяет одно: они были незаконно задержаны не на территории страны проживания и всем им вменяется в вину проведение некой экстремистской деятельности против государства Россия. Арестованные эфэсбэшниками никогда лидерами общественного мнения (ЛОМ) в Украине не были, поэтому возникает резонный вопрос: а зачем российским спецслужбам это нужно?

Здесь стоит вспомнить незаконно вывезенную в Россию летом 2014-го года Надежду Савченко, которая если на то время и была широко известна, то исключительно в узких кругах. А теперь кто не знает Надю, –  нардепа, писателя, руководителя именной партии и некогда первого номера в списке "Батькивщины"?! Путь от неизвестного гражданина Украины до ЛОМа оказался тернист: через широкую медиа-огласку, СИЗО и суд.

Мабуть чули, що в путинській альма-матер – Пітері – збудували чи не найдорожчий в світі стадіон «Зеніт-Арена», він же «Крестовський», він же арена «Санкт-Петербург». Звісно, за затратами, а не за якістю. 48 млрд їхніх рублів це трохи не дотягує до "ярда" баксів. 

Але! Виникла проблемка. І тепер цей стадіон неформально вже називають "Баклан-Арена", бо, бачьте, тамошній віце-губернатор Ігор Албін звинуватив саме бакланів у всіх негараздах, що спіткали "стройку века". Начебто ці кляти птахи несанкціоновано сідають на дах стадіону та ще його клюють і роблять всіляку шкоду. Місцеві орнітологи якось мляво намагалися підказати, що популяція великого баклана в цьому регіоні дуже нечисельна та ще й дзьоб такої форми, що ним клювати дах незручно. Та то таке. Слово - не горобець, вже полетіло.

Тепер пітерський депутат Олексій Цивілев пішов далі віце-губернатора. Він запропонував радикальний спосіб для захисту "Баклан-Арени" від навали пернатих за допомогою... саміх пернатих – крилатого спецпідрозділу соколів-сапсанів! Головне, що це, думкою депутата, допоможе зекономіти бюджетні кошти. Отакої. 

Нещодавно приймав участь в громадських слуханнях iнвестицiйноi програми Державного підприємства НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo на 2018-й рiк. Топ-менеджери компанii залучають кошти пiд свою iнвестицiйну програму у захiдних фiнансових партнерiв (World Bank, EIB, EBRD та KfW) на 19 (!) рокiв пiд 0,9% (!!) рiчних з 5 роками (!!!) "кредитних канiкул". Тобто, знижується тарифне фiнансування на реконструкцiю та будiвництво мереж та об'єктiв, а збiльшується кредитне фiнансування. При цьому тариф на транспортування електроенергii за ініціативою «Укренерго» знижується!

Ще один приклад. Під час проведення тільки одного з тендерів, сума на виконання робіт по якому була встановлена на рівні 1млрд 700 млн грн., отримана пряма економія на 500 млн грн. Тобто, переможець (одна з іноземних компаній) запропонувала виконати замовлення за 1 млрд 200 млн грн. Погодьтеся, економія чималенька не тільки для«Укренерго», але й в масштабах України.

Перед стартом нового політичного сезону на вітчизняний телепростір вийшов новий, але дуже амбіційний, потужний та по-сучасному агресивний гравець за телеуадіторію. Причому з дуже серйозними зв'язками в діючій владі. Про це може свідчити хоча би факт ексклюзивного інтерв’ю в студії з спецпредставником США в Україні Куртом Вокером вже на другий день існування!

Презентація в прямому ефірі "Прямого" каналу не випадково відбулася саме на День Незалежності. Народжений на частотах "Тоніса", що асоціювався з людьми близького оточення Януковича, новий гравець вже з першого дня однозначно заявив, що буде першим в ніші інформаційних телеканалів. А коли – це тільки питання часу.  

Офіційний власник "Прямого" Володимир Макеєнко (це той, хто свого часу в "регіонах"  був та був відряджений з ВР керувати  Києвом під час останнього Майдану) пообіцяв на камеру, що втручатися в роботу журналістів не буде. Хоча, чи має бути інакше в цивілізованому суспільстві?  

Коли з офіційним візитом віце-президент США Майк Пенс відвідав Естонію в рамках співробітництва країн-членів НАТО, то мені відразу згадалася книга “Війна з Росією”, яка нещодавно з’явилася на полицях книжкових магазинів. Справа в тім, що її автор – генерал Сер Річард Ширрефф – тривалий час обіймав посаду заступника Верховного головнокомандуючого Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та на цій проблемі знається, мабуть, як ніхто інший.

Книга “Війна з Росією” має підзаголовок Термінове попередження від вищого військового командування та дуже нагадує сценарій військових навчань Командування НАТО, що моделюють події, до яких призводять міжнародні конфлікти.

Дія роману починається 9 травня 2017-го в Харкові, коли в Москві святкують майже священний День перемоги. Саме в цей день Росія починає повномасштабну війну та майже її виграє. В 2014-му вона захопила Крим та Донбас, а тепер вже й країни Балтії під її контролем. Ще зосталося захопити Східну Польщу – та можна торгуватися із Заходом.

Йде 4-й рік неоголошеної війни з країною-агресором. Та час від часу починаються "бойові дії" всередині Збройних Сил, що, звісно, не йде на користь армії. "Честь мундира" інколи заважає об'єктивному вирішенню конфліктних ситуацій. Але навіть уявити не можна подібну ситуацію в Московії.

Чи є це показником "торжества демократии" в нашій країні? Навіть й не знаю... Хтось свого часу "накосячив" та винних й досі знайти не можуть. Така є проблема в нашій "УПА" – “Українській Паперовій Армії”, яка має перемоги на справжньому фронті та інколи вщент програє сама собі в тилу.

Майже тиждень бiля Мiноборони було дуже спекотно. В переносному та прямому сенсi. Адже не кожен день там з вимогами та претензiями збираються вiйськовi - нинiшнi та колишнi, волонтери, капелани та купа ЗМI. Та й ще на фоні прикутого до стовпа кайданками бійця.

Перемовин військовослужбовців-протестувальників з керiвництвом Командування Сил Спецоперацій та Генштабу були не простими. Частина бiйцiв з групи "Марата", що проходили службу в 73-му морському центрі спецпризначення, ставила питання руба: де наші посвідчення учасників бойових дій (бiльше року як не можуть отримати), виплати (частково виплатили)?! Наразі додалася ще вимога знайти та покарати осіб, винних  в цiй конфликтнiй ситуацii, коли свого часу начебто були загубленi всi їx документи про перебування в АТО. Адже хлопці з березня 2016 року були відізвані з АТО, де провели не один місяць, виконуючи спецзавдання, але на сьогоднішній день статусу УБД так і не отримали.