Чергова річниця, мабуть найвизначнішої події в сучасній історії України - Революції Гідності. Сьогодні багато людей задають собі питання «а чи були виправдані ті події?». І я вам можу відповісти однозначно – так, були. Майдан був актом сильної, незламної волі народу, який обирав свій шлях розвитку у сьогоденному багатогранному світі. Зневіра походить вид неправильних очікувань. Обираючи європейський шлях, ми обрали довгу та тернисту дорогу переходу від радянської / пострадянської країни, до європейської. Цей шлях непростий, і може розтягнутися на десятиліття, але ми обов’язково пройдемо його разом.

Експертні оцінки наслідків Майдану також є різними. До однозначно позитивних відносять повалення режиму Януковича, децентралізацію влади, відновлення курсу на європейську інтеграцію та вступ до НАТО. До негативних - зниження темпів економічного розвитку і зменшення реальних доходів громадян. Такі «експерти» наче навмисно забувають про Російську агресію, втрату частини території. На них були сконцентровані основні промислові потужності, що є основою валютних надходжень у країну. Також по за увагою залишається фактична економічна блокаду і закриття не тільки російського ринку, але й транзиту через територію РФ. Останнім таким актом економічної агресії є прокладання «Північного потоку-2», що позбавить нашу державу плати за транзит газу, та буде черговим ударом по українській економіці.

Вчора у Мюнхені завершилася конференція по політиці безпеки. У цьому році вона зібрала чи не найбільше учасників у своїй історії: лідери 40 держав, більше 100 міністрів, понад 600 експертів з глобальної безпеки.

Ще в слові-відкритті Голова Мюнхенскої конференції Вольфганг Ішингер слушно зауважив, що в світі не просто відбувається серія криз різного масштабу, але існує більш фундаментальна проблема. Ми стаємо свідками перестановки основних елементів міжнародного порядку. Починається нова ера суперництва великих держав - Сполучених Штатів, Китаю і Росії. І це при тому, що за оцінками експертів, вплив США в світі поступово зменшується.

На конференції висловлювалися думки, що у довготривалій перспективі саме Китай для США є більш серйозним супротивником. У свою чергу, на відміну від Китаю, перспективи Росії, як геополітичного опонента США, виглядають не такими багатообіцяючими.

Також експерти відзначають можливе підсилення ролі таких країн як Канада, Німеччина, Франція, Італія, Японія та Великобританія. Але безпосередньо Європейський союз недостатньо підготовлений до нової ери суперництва великих країн. Європа тільки робить перші кроки щодо вивільнення з-під впливу США, але все ж таки поки що розраховує на допомогу та захист Америки.

Вже майже півстоліття (з 1971 року) раз на рік світові лідери бізнесу, політики та громадські діячі збираються у швейцарському Давосі, де на форумі, без перебільшення, обговорюють найближче майбутнє світової економіки та координують колективну стратегію.

Цього року Форум стартував 22 січня. В його роботі взяли участь близько 70 лідерів різних країн світу, представники керівництва ООН, Міжнародного валютного фонду, Світового банку і Світової організації торгівлі. Всього - майже 3000 учасників. На жаль, на Давос-2019 не приїхали представники одразу трьох провідних західних країн світу: США, Великої Британії та Франції. Дональду Трампу завадив шатдаун, Терезії Мей – Brexit, а Еммануелю Макрону протести «жовтих жилетів». Безперечно, дискусії Форуму без думки та позиції таких постатей не були повними, але загальна тематика заходу все-ж таки не змінилася.

На цьогорічному Давосі основна увага була зосереджена на темах популізму в економіці та політиці, питаннях міжнародної торгівлі та процесу виходу Великої Британії з ЄС.

Минулий тиждень завершив дев’яту сесію Верховної Ради України VIII скликання. Приємно визнати, що для фракції «НАРОДНИЙ ФРОНТ» останні півроку були одними із найбільш продуктивних. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на останньому в цю сесію засіданні Ради відзначив, що ця сесія пройшла під знаком питань національної безпеки та оборони, яким Верховна Рада України приділяла і приділятиме найбільшу увагу.

Представники «НАРОДНОГО ФРОНТУ» активно працюють у напрямку зміцнення національної безпеки країни. Зокрема, постійно піднімаються та послідовно відстоюються питання невизнання анексії Криму, підтримки учасників Революції Гідності, соціальних гарантій військовослужбовців, охорони дитинства, тощо. Разом з тим, в дев’яту сесію більша частина із ухвалених в українському парламенті ініціатив фракції «НАРОДНИЙ ФРОНТ» була спрямована на зміцнення сили та духу армії, створення нової системи надання соціальних послуг, ствердження національної гідності та патріотизму.

«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за яки умірали кращі сини України».

Саме цей текст Акту Злуки був проголошений 22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі. В цей день відбулась історична подія - українські землі вперше з часів Богдана Хмельницького об’єднались під одним приводом у соборну державу.

З історії ми знаємо, що та спроба не стала успішною, і буквально за рік наша країна була окупована на довгі десятиліття більшовицьким режимом та увійшла до складу СРСР.

Вперше День Соборності в Україні відзначили у 1990 році. Тільки тоді це свято було неофіційним. 21 січня 1990 року був організований «живий ланцюг» між Києвом і Львовом як символ духовного єднання українських земель. З того року ця традиція повторюється щороку. Але перший «живий ланцюг» став чи не наймасовішою громадянською акцією у новітній історії України. В той день він об’єднав за різними оцінками від 500 тисяч до 3,5 млн. людей. Це був перший, але не останній акт виявлення громадянської свідомості та патріотизму української нації, що тільки народжувалася.

Стан українських доріг та безпека на дорогах традиційно привертають багато уваги українського суспільства. Актуальність питання безпечності доріг неодноразово піднімалась як в українському парламенті, так і на засіданнях Уряду, а правове забезпечення цього нещодавно зазнало істотних змін. Однак, не зважаючи на це, аварійність на дорогах залишається однією із найвищих в Європі. Питання профілактики ДТП, роботу патрульної поліції та найближчі законодавчі новели ми обговорювали з народним депутатом України, членом фракції політичної партії «Народний Фронт», членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігорем Котвіцьким.

Ігоре Олександровичу, чому на Вашу думку настільки вкрай напружена ситуація на українських дорогах?

Загальна протяжність державних автомобільних доріг України складає близько 170 тисяч кілометрів, ще понад 250 тисяч кілометрів – це дороги на території населених пунктів. Більше половини доріг з твердим покриттям перебувають у критичному стані. Для того, щоб навести лад з настільки розгалуженою мережею доріг, потрібна концентрація значного матеріального та людського ресурсів. Так, у 2016 році народилась ідея створення Дорожнього фонду, яку підтримали депутати фракції «Народного Фронту». Тепер на заходи з безпеки дорожнього руху, згідно закону, має бути передбачено не менше 5% вказаного фонду. Але безпека на дорогах перебуває не стільки в площині якісного дорожнього покриття чи у ефективній дорожній розмітці, а скільки у свідомості водіїв, здатності останніх дотримуватись визначених суспільством правил поведінки, а також безпечності самих транспортних засобів.