Рівно сто років тому – 27 листопада 1918 року в Україні було створено Академію наук. Ця невизначна, на перший погляд, подія тоді не привернула уваги. Але згодом, саме ця інституція, та люди, яких вона об’єднала, раз у раз грали визначну роль у розвитку не тільки вітчизняної науки, а й визначали тренди світової наукової думки.

Наприклад, саме українські вчені провели першу в Радянському Союзі штучну ядерну реакцію. До речі, відбулося це у 1932 році у Харківському фізико-технічному інституті. Згодом, саме науковці ХФТІ (тоді ще УФТІ) вперше отримали рідкий водень і рідкий гелій, побудували першу радіолокаційну установку. Інститут також є першопрохідцем радянської високовакуумної техніки, що розвилася в промислову вакуумну металургію.

І це лише один приклад! Перша в континентальній Європі електронна обчислювальна машина або комп’ютер була створена в Україні - в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва. Перший варіант компакт диска розроблений в Києві В’ячеславом Васильовичем Петровим, перше протезування мітрального клапана серця зроблено в Україні академіком Миколою Михайловичем Амосовим.

На сьогодні, за даними Держслужби статистики, в Україні навчається більш як 1,5 мільйона студентів, з яких майже 70 тисяч – з інших держав. Абсолютна більшість молоді обирає для навчання три міста: Київ, Харків та Львів, які міцно закріпили за собою звання студентських столиць України.

Майже кожна молода людина мріє стати багатою та знаменитою. Найвірніший спосіб прославитися – це зробити щось абсолютно нове, небачене. Для цього не обов’язково бути генієм, потрібно просто вірити в себе і свою справу та правильно використовувати час та ресурси.

Сьогодні важко, або зовсім неможливо, уявити світ без Facebook, Reddit або Dropbox. Ці невід’ємні складові сучасного життя, та ще величезну кількість речей поєднує одне – їх розробили студенти. Це були молоді люди, які побачили виклик і подолали його та зробили цей світ кращим і зручнішим.

Втішає, що українські студенти також не пасуть задніх у створенні стартапів. І хоча вони поки що не змінюють світ, як Facebook, але посідають помітне місце. Так, наприклад два київські студенти у 2009 році створили Grammarly – програму з розпізнавання помилок під час написання текстів. У 2017 році цей стартап залучив 110 млн. дол. інвестицій. Зараз штаб-квартира компанії знаходиться у Сан-Франциско у США. Інший стартап студентів Київського національного університету ім. Т.Шевченка дозволяє передбачати епілептичні напади. Цей проект був окремо відзначений на минулорічному University Startup World Cup – всесвітньому змаганні стартапів в Копенгагені.

Протягом наступних двох десятиліть у світі прогнозується випереджальний попит на електроенергію. Експерти вважають, що до 2040 року її споживання подвоїться, тоді як попит на первинну енергію: нафту, вугілля, газ та інші джерела - виросте приблизно на 30 відсотків. Такі тенденції відкривають нові можливості для збільшення потужності, в першу чергу, нетрадиційних джерел енергії, а також розвитку технологій її виробництва.

Для України така кон’юнктура на ринку може зіграти на користь. За умови використання потенційних можливостей, наша країна може перетворитися у помітного гравця якщо не на світовому, то на європейському енергетичному ринку.

По-перше, необхідно продовжувати розвивати та збільшувати власний нафто- газовидобуток. З одного боку, це потрібно для забезпечення та гарантування енергетичної стабільності та незалежності. З іншого – не зважаючи на поступове зменшення частки нафти та газу в енергетичному балансі, людство ще довго не зможе відмовитися від цього джерела енергії, і вуглеводні будуть користуватися стабільним попитом на світових ринках.

Вперше поняття «Креативна економіка» було використано журналом Business Week в 28 серпня 2000 року в статті в статті «Корпорації ХХІ сторіччя: креативна економіка». Саме тоді виникла ідея, що в економічних процесах та умовах нової економіки все більшого значення набувають ідеї, а основним засобом виробництва стають інтелектуальні ресурси.

Поступово життя підтверджувало цю тезу: виникли Google, Microsoft, Amazon, Apple та багато інших стартапів, що перетворилися на компанії вартістю у десятки, а то й сотні мільярдів доларів. Креативність ставала джерелом економічної цінності. Інтелектуальна власність впевнено приходить на зміну таким традиційним ресурсам, як земля, робоча сила та капітал.

Зараз, у сучасному суспільстві «креативність» як рушійна сила бізнесу пронизує майже всі галузі та сфери. Особливо яскраво її можна спостерігати у рекламі, архітектурі, художній та антикварний ринок, дизайні, моді, виробництві кіно- та відеопродукції, музиці, програмуванні, в том числі створенні розважальних та інтерактивних програм і комп’ютерних іграшок. У розвинутих країнах на так званий сегмент «креативної економіки», за оцінками різних експертів, припадає від 50 до 70% ВВП.

Українська економіка поступово, повільно, але впевнено переходить від виживання до зростання. Про це свідчить пожвавлення ділової активності і зростання ВВП, що у другому кварталі 2018 року склало 3,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зрозуміло, на цьому етапі Україні для зростання, як повітря, потрібні іноземні інвестиції.

Наша країна, яка поступово інтегрується у єдиний світовий та європейський торгово-економічний простір, стає все більш привабливим та перспективним місцем для інвестування. Тільки у першому півріччі 2018 року, порівняно з аналогічним періодом 2017 року, обсяг капітальних інвестицій в українську економіку зріс на 26% і склав маже 207 млрд. грн. Головними галузями для інвестування стали промисловість, сільське господарство, будівництво та транспорт. Цікавим для інвесторів є ІТ-сектор, що стрімко розвивається в Україні.

Такі успіхи не випадковість. З одного боку, це результат комплексних реформ, а з іншого – цілеспрямованих об’єднаних зусиль влади та бізнесу. Інвестори не приходять просто так, зненацька. Їх потрібно залучати, вдумливо та комплексно розкривати інвестиційний потенціал галузей та регіонів. Проводити роботу з покращення бізнес-клімату, створювати прості та зрозумілі для підприємців «правила гри».

16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Це була не перша декларація такого типу у СРСР. Саме влітку 1990 року відбувся так званий «парад суверенітетів» - всі республіки оголосили про свій вихід зі складу СРСР. Згодом, для більшості новостворених держав, саме ці дати стали державними святами Незалежності.

Україна ще рік після проголошення Державного суверенітету йшла до остаточного оформлення своєї Незалежності. Тільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України. За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала і розпочала свій нелегкий шлях нова самостійна держава – Україна.

Навряд чи тодішня радянська номенклатура мріяла про незалежність у отриманих на 1991 рік кордонах, але український народ обрав самостійний розвиток власної національної держави. Розпад СРСР значно змінив політичний ландшафт Європи і світу загалом, з цього приводу видатний вчений, а тоді чиновник адміністрації президент США Ф. Фукуяма навіть проголосив «кінець історії». Він зауважував, що ліберальний уряд є кінцевою, бездоганною і остаточною формою правління, що і підтвердив розпад соціалістичного СРСР.