Герои АТО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
25 апреля 2018
351
Книга пам’яті: Руснак Микола Анатолійович

Руснак Микола Анатолійович, 30 років

Звання, посада, підрозділ: солдат, кулеметник 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини 3152 Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 19 грудня 1983 року, с. Степківка, Первомайський район, Миколаївська область.

Дата і місце загибелі: 2 листопада 2014 року, м. Маріуполь, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув о 7.28 в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь на блокпості, що розміщався на вул. Таганрозькій, під час огляду цивільного позашляховика, який вибухнув. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Коли машина під’їхала до блокпоста, терористи привели в дію вибуховий пристрій за допомогою мобільного телефону.

Похований 4 листопада 2015 року в с. Степівка Первомайського району Миколаївської області. Залишились дружина і двоє неповнолітніх дітей.

24 апреля 2018
376
Книга пам’яті: Віктор Бурка, позивний "Дядя Вітя"

Звання, посада, підрозділ: старший солдат резерву, снайпер 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 23 лютого 1966 року, м. Київ.

Дата і місце загибелі: 5 січня 2015 року, м. Артемівськ (нині Бахмут), Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув під час дорожньо-транспортної пригоди 5 січня 2015 року близько 19.00 під час здійснення ротації в зоні проведення антитерористичної операції на трасі Київ — Довжанський поблизу м. Артемівська (нині Бахмут) Донецької області. Похований у м. Львів. Залишилась 21-річна донька.

Нагородження: Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

23 апреля 2018
407
Книга пам’яті: Олексій Буравчиков, позивний "Ведмідь"

Звання, посада, підрозділ: старший сержант резерву, командир міномета 4-го вогневого розрахунку мінометного взводу батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 25 травня 1975 року, м. Чернівці. дата і місце загибелі: 29 серпня 2014 року, с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув 29 серпня 2014 року, під час виходу так званим «зеленим коридором» з Іловайського котла, Олексій знаходився у «ГАЗелі», що пересувалася у складі автоколони батальйону «Донбас». На ділянці дороги між селами Многопілля та Червоносільське колону обстріляли. Вибухова хвиля під час обстрілу ворожими «Градами» викинула воїна з машини. Помер від больового шоку.

Третього вересня тіло «Ведмедя» разом із тілами 96 інших загиблих в Іловайському котлі привезли до моргу м. Дніпропетровська (нині Дніпро).

20 апреля 2018
579
Піски. Лицарі Неба

Грачов Сергій Валерійович (позивний «Ювелір»)

Звання, підрозділ, посада: міліціонер взводу № 4 роти № 4 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, рядовий міліції.

Дата і місце народження: 22 травня 1973 року, м. Кам’янка-Бузька, Львівська область.

Дата і місце загибелі: 14 вересня 2014 року, с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область.

Обставини загибелі. 14 вересня 2014 року близько 16.00 в районі смт Піски Донецької області група працівників батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУМВС України в Дніпропетровській області, у складі якої був і Грачов Сергій Валерійович, здійснювали прикриття танкової колони Збройних сил України. Під час цього відбулося бойове зіткнення з групою сепаратистів, що здійснювали снайперсько-мінометний обстріл позицій ЗСУ, у ході якого рядовий міліції С. В. Грачов отримав вогнепальне поранення, від якого помер.

19 апреля 2018
602
Чому я опинився тут, я просто інакше не зміг

Гордійчук Микола Миколайович (позивні «Гризун», «Гриз»)

Звання, посада, підрозділ: молодший сержант батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Гарпун» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Дата і місце народження: 26 травня 1986 року, м. Рівне. Дата і місце загибелі: 22 липня 2015 року (помер від поранень).

Обставини загибелі. 22 липня 2015 року, повертаючись із бойового завдання, поблизу блокпосту «Шахта», між м. Авдіївка та Ясинувата (Донецька область), унаслідок підриву на «розтяжці» дістав численні осколкові поранення кінцівок і тулуба, помер під час евакуації до військового шпиталю м. Красноармійська. Разом із Миколою було поранено трьох його побратимів, один із яких, молодший сержант міліції Є. Бірюков, помер о 03.15 23 липня у лікарні м. Дніпра. Похований на Алеї Слави кладовища м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області. Залишилися батьки і брат.

18 апреля 2018
637
Лейтенантське звання отримав посмертно

Горай Олексій Зигмундович (позивні «Змій», «Кобра»)

Звання, посада, підрозділ: лейтенант міліції (посмертно), старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Дата і місце народження: 14 жовтня 1979 року, м. Київ.

Дата і місце загибелі: 29 серпня 2014 року, с. Горбатенко, Старобешівський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з оточеного м. Іловайська так званим зеленим коридором під час обстрілу російськими десантниками у с. Горбатенко. Був тимчасово похований місцевими мешканцями на кладовищі с. Горбатенко разом із бійцями батальйонів «Миротворець» (В. С. Катрич, Р. В. Набєгов, М. В. Сухенко), «Херсон» (О. П. Вовченко) і «Світязь» (В. Г. Шолуха). 15 вересня 2014 року тіло О. З. Горая було ексгумовано та привезено до м. Запоріжжя пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), до складу якої належать волонтери всеукраїнської громадської організації «Союз “Народна пам’ять”» та представники Національного військово-історичного музею України. Похований у с. Курне Червоноармійського району Житомирської області.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

25 апреля 2018
больше новостей
новости партнеров

Загрузка...
delta = Array ( )