Герои АТО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
19 июня 2018
621
Книга пам'яті: Данів Михайло Богданович, позивний "Ахім"

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, розвідник 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 9 листопада 1976 року, м. Калуш, Івано-Франківська область.

Дата і місце загибелі: 29 серпня 2014 року, с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Уранці 29 серпня 2014 року під час виходу так званим зеленим коридором з Іловайського котла Михайло кермував пожежним автомобілем, що пересувався у складі автоколони батальйону «Донбас». На околиці с. Червоносільське бійці наскочили на позицію російського танка Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ. Їх розстріляли з гармати прямим попаданням в автомобіль. Загинули також «Ред», «Бані», «Тур», «Восьмий» та «Бірюк».

«Ахім» з того часу вважався зниклим безвісти.

18 июня 2018
614
Книга пам'яті: Гулик Артур Ярославович

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, кулеметник 2-го резервного батальйону Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 17 липня 1983 року, м. Борислав, Львівська область.

Дата і місце загибелі: 26 червня 2014 року, смт Мирне, Слов’янський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув 26 червня 2014 року під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов’янськом (у районі смт Мирне). У тому самому бою загинули військовослужбовці 95-ї окремої аеромобільної бригади сержант А. Коган, старший солдат М. Добрянський та солдат І. Ващук.

Похований у м. Трускавці Львівської області.

Залишилися бабуся та сестри.

Нагородження: Указом Президента України № 708/2014 від 8 вересня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

12 июня 2018
947
Книга пам'яті: Гутнік-Залужний Іван Вікторович

Звання, посада, підрозділ: лейтенант (посмертно), командир 1-го взводу 16-ї стрілецької роти 6-го стрілецького батальйону військової частини 3033 Південного оперативно-територіального об’єднання Національної Гвардії України.

Дата і місце народження: 18 грудня 1990 року, м. Запоріжжя.

Дата і місце загибелі: 10 серпня 2014 року, м. Амвросіївка, Донецька область.

Обставини загибелі. Отримав вогнепальні поранення близько 1-ї години ночі 10 серпня 2014 року під час нападу терористів на блокпост поблизу м. Амвросіївка Донецької області.

Медики до останнього боролися за життя бійця, але поранення виявилося смертельним.

Похований лейтенант Іван Вікторович Гутнік-Залужний 13 серпня 2014 року у м. Запоріжжя на кладовищі Правобережне.

Нагородження: Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

11 июня 2018
794
Книга пам'яті: Грязнов Борис Олегович

Звання, посада, підрозділ: прапорщик, начальник військового наряду (командир відділення) 2-го відділення 1-го спеціального патрульного взводу спеціальної патрульної роти 1-го патрульного батальйону 23-ї окремої бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України (військова частина 3033) Південного оперативно-територіального об’єднання.

Дата і місце народження: 27 лютого 1985 року, м. Запоріжжя.

Дата і місце загибелі: 24 серпня 2014 року, с. Новоіванівка, Амвросіївський район, Донецька область.

Обставини загибелі. 24 серпня 2014 року колона бійців Національної гвардії України потрапила в засідку бойовиків поблизу с. Новоіванівка Амвросіївського району. Загинув разом із С. В. Добровольським та М. В. Барановим.

З того часу вважався зниклим безвісти.

Був похований у безіменній братській могилі.

10 жовтня 2014 року ексгумований пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») — волонтерами всеукраїнської громадської організації «Союз «Народна пам’ять» та представниками Національного військово-історичного музею України — і привезений до м. Дніпропетровськ (нині Дніпро). Упізнаний за тестами ДНК.

5 июня 2018
1007
Книга пам'яті: Гриценко Василь Миколайович

Звання, посада, підрозділ: сержант, командир 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 5-ї роти оперативного призначення військової частини 3017 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 2 червня 1975 року, с. Червоний Кут, Жашківський район, Черкаська область.

Дата і місце загибелі: 18 лютого 2015 року, м. Дебальцеве, Донецька область.

Обставини загибелі. Зник безвісти 18 лютого 2015 року. Під час виведення сил антитерористичної операції з району Дебальцевого за 10 км від с. Миронівка в автомобіль МАЗ, що перевозив підрозділ гвардійців, влучив ворожий снаряд.

Василь отримав поранення, не сумісні з життям.

Разом з іншими тимчасово невідомими захисниками України був похований на Кушугумському кладовищі м. Запоріжжя.

Тривалий час вважався полоненим, але 13 серпня 2015 року Василя було ідентифіковано за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та визнано загиблим. Другого жовтня 2015 року був перепохований з військовими почестями на батьківщині в с. Красний Кут.

4 июня 2018
1005
Книга пам'яті: Грицай Антон Юрійович, позивний "Сіф"

Звання, посада, підрозділ: лейтенант, заступник командира артилерійського дивізіону з озброєння окремого загону спеціального призначення «Азов» військової частини 3057 Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 7 травня 1987 року, м. Полтава. дата і місце загибелі: 15 лютого 2015 року, с. Широкине, Волноваський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув у бою з російськими збройними формуваннями в районі с. Широкине.

Нагородження: Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Антон Юрійович Грицай, для побратимів просто «Сіф», закінчив історичний факультет Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка. Був активним учасником неформального руху вболівальників полтавського футбольного руху «Ворскла».

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
новости партнеров

Загрузка...
delta = Array ( )