Герои АТО
1 2 3 4 5 6 7 8 910 11
30 апреля 2018
4321
Книга пам’яті: Сергій Бохонько, позивний "Боха"

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, стрілець 2-го батальйону спеціального призначення

«Донбас» військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 29 квітня 1992 року, смт Єрки, Катеринопільський район, Черкаська область.

Дата і місце загибелі: 18 липня 2014 року, м. Попас- на, Луганська область.

Обставини загибелі. Загинув під час сутички з бойовиками з бандоформування «Привид» поблизу м. Попасна Луганської області. Похований у смт Єрки, Катеринопільський район, Черкаська область.

Нагородження: Указом Президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сергій Сергійович Бохонько народився в багатодітній родині. Рано залишився без матері. З початком збройних сутичок на Сході України юнак прагнув піти в армію, щоб захищати Вітчизну. Але через незадовільний стан здоров’я йому відмовили. Сергій добровільно вступив до лав територіального батальйону «Донбас», щоб стати учасником антитерористичної операції.

27 апреля 2018
3467
Книга пам’яті: Позивний "Арсенал"

Ринкун Володимир Борисович, 41 рік

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, снайпер 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 5 червня 1973 року, м. Ірпінь, Київська область.

Дата і місце загибелі: 29 серпня 2014 року, с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Уранці 29 серпня 2014 року під час виходу так званим зеленим коридором з Іловайського котла «Арсенал» їхав у вантажному автомобілі ЗіЛ, що пересувався у складі автоколони батальйону «Донбас». На ділянці дороги між селами Многопілля та Червоносільське колону обстріляли. У правий бік машини влучив снаряд, випущений з протитанкового ракетного комплексу «Фагот». Ще один снаряд влучив у двигун вантажівки. Третього вересня тіло Арсенала разом із тілами 96 інших загиблих в Іловайському котлі привезли до моргу м. Дніпропетровська (нині Дніпро). 16 жовтня 2014 року його тимчасово поховали на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська (нині Дніпро) як невпізнаного героя. Був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований 17 квітня 2015 року в м. Ірпені Київської області. Залишилися мати і донька.

26 апреля 2018
3641
Книга пам’яті: Позивний "Руха"

Рябов Руслан Костянтинович, 43 роки

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, розвідник 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 26 січня 1971 року, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Дата і місце загибелі: 29 серпня 2014 року, с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Уранці 29 серпня 2014 року під час виходу так званим зеленим кори- дором з Іловайського котла, Микола разом із «Черепом» та «Берегом» їхав у кузові броньованої вантажівки КамАЗ, що пересувався у складі автоколони батальйону «Донбас». На ділянці дороги між селами Многопілля та Червоносільське колону обстріляли. Коли КамАЗ вже в’їзжджав у с. Червоносільське, у нього поцілив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім сталася детонація боєкомплекта в кузові вантажівки. Загинули також побратими за позивними «Стафом», «ВДВ», «Контра», «Кавказ», «СВД», «Рус» та «Лисий». Упізнаний за експертизою ДНК. Перепохований 29 серпня 2015 року у м. Кривий Ріг на Алеї Слави Центрального кладовища.

25 апреля 2018
4562
Книга пам’яті: Руснак Микола Анатолійович

Руснак Микола Анатолійович, 30 років

Звання, посада, підрозділ: солдат, кулеметник 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини 3152 Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 19 грудня 1983 року, с. Степківка, Первомайський район, Миколаївська область.

Дата і місце загибелі: 2 листопада 2014 року, м. Маріуполь, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув о 7.28 в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь на блокпості, що розміщався на вул. Таганрозькій, під час огляду цивільного позашляховика, який вибухнув. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Коли машина під’їхала до блокпоста, терористи привели в дію вибуховий пристрій за допомогою мобільного телефону.

Похований 4 листопада 2015 року в с. Степівка Первомайського району Миколаївської області. Залишились дружина і двоє неповнолітніх дітей.

24 апреля 2018
4188
Книга пам’яті: Віктор Бурка, позивний "Дядя Вітя"

Звання, посада, підрозділ: старший солдат резерву, снайпер 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 23 лютого 1966 року, м. Київ.

Дата і місце загибелі: 5 січня 2015 року, м. Артемівськ (нині Бахмут), Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув під час дорожньо-транспортної пригоди 5 січня 2015 року близько 19.00 під час здійснення ротації в зоні проведення антитерористичної операції на трасі Київ — Довжанський поблизу м. Артемівська (нині Бахмут) Донецької області. Похований у м. Львів. Залишилась 21-річна донька.

Нагородження: Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

23 апреля 2018
3596
Книга пам’яті: Олексій Буравчиков, позивний "Ведмідь"

Звання, посада, підрозділ: старший сержант резерву, командир міномета 4-го вогневого розрахунку мінометного взводу батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 25 травня 1975 року, м. Чернівці. дата і місце загибелі: 29 серпня 2014 року, с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув 29 серпня 2014 року, під час виходу так званим «зеленим коридором» з Іловайського котла, Олексій знаходився у «ГАЗелі», що пересувалася у складі автоколони батальйону «Донбас». На ділянці дороги між селами Многопілля та Червоносільське колону обстріляли. Вибухова хвиля під час обстрілу ворожими «Градами» викинула воїна з машини. Помер від больового шоку.

Третього вересня тіло «Ведмедя» разом із тілами 96 інших загиблих в Іловайському котлі привезли до моргу м. Дніпропетровська (нині Дніпро).

1 2 3 4 5 6 7 8 910 11

Сегодня
больше новостей
новости партнеров
Загрузка...
delta = Array ( )