ТОП-темы:       ДТП в центре Харькова   
Герои АТО
1 23 4 5 6 7 8 9 10
3 августа 2017
3723
Він не знав хто він… бо був сиротою

Він не дожив два місяці до 19, а мав би…

Його повинен був виховувати батько та цілувати на ніч мати.

Він не знав хто він… бо був сиротою. Шукав себе в людях, в подіях, розшукував ту правильність вчинків, яку бачив у фільмах та читав у книжках.

Ігор Андрійович Шапошник (20.06.1998 - 28.04.2017)

18 років… У червні йому мало виповнитися 19 років.

Народився 20.06.1998 року у м. Харків, Україна. Батьки від дитини відмовилися з самого народження.

Вихованець дитячого будинку смт. Золочів, Україна. Коли почалася війна Ігор навчався у 10 класі місцевої школи. Ще у школі він вже цікавився новинами, розумів, що на сході країни війна, у соціальних мережах він писав: "Україна - понад усе”.

Після школи поступив та закінчив профтехучилище (ПТУ).

У грудні 2016-го Ігор пішов служити за контрактом і був направлений у зону АТО.

Солдат 92 ОМБр (окремої механізованої бригади) Збройні Сили України.

2 августа 2017
3232
Микола Тишик про танкові перемоги на Сході та службу у Нацгвардії

У 2014 році молодший сержант Микола Тишикстав відомим чи не на всю Україну. Як командир танка Т-64 у складі 51-ої окремої механізованої бригади він вступив у бій із з чотирма сучасними російськими Т-72. В результаті: один ворожий танк підбитий, інші два застрягли у болоті. Одного із них ще й вдалося витягнути та зберегти для подальшої участі в бойових діях вже на нашому боці. Разом із Миколою Тишиком ми пригадаємо танкові бої 2014-2015 років, а також поговоримо про його подальшу службу – вже у лавах Національної гвардії. ЗАХОПИЛИ ВОРОЖИЙ ТАНК «Бій відбувався на День Незалежності 24 серпня. Ще з 4-ої ранку були обстріли з мінометів та градів, а вже до 7-ої години ми почули гуркіт танків, які наближаються до нашого блокпоста. Наш екіпаж – Андрій Мудрик, Олександр Пугач та я – швидко зайняв позиції танку по команді начальника блокпоста. 

Спочатку ми побачили один танк. Я прийняв рішення та дав команду: «Вогонь!» нашому навідникові. Він із першого пострілу підбив цей російський танк. Тоді почалася перестрілка. Ми виїхали із «зеленки», побачили ще три. Один із них підбив нас, танк загорівся, тому довелося відступати. Проте нам вдалося за допомогою піску та води збити полум’я», – пригадує Микола Тишик.  Ворожі танки кинулися в погоню за Т-64, проте через незнання місцевості два з них потрапили у болото. Російські екіпажі покинули машини: один із Т-72 потонув у ставку, інший лише загруз в болоті. Третій танк покинув поле бою. «Цікаве питання, чому вони знову не спробували виїхати з болота, хоча була можливість», – досі дивується старший сержант Тишик. А танк, який лише застряг у трясовині, їм таки вдалося витягти і пригнати на позиції 51-ої бригади, де машина продовжила служити вже на користь Україні.

1 августа 2017
2528
Йому мало бути 19...

Микола народився 14 вересня 1995 р. у селі Старі Шомполи Комінтерновського району Одеської області, єдиний син у батьків.

Після закінчення 9 класів середньої школи закінчив Одеський професійний ліцей морського транспорту (за спеціальністю "Токар, моторист"). Восени 2013 р. був призваний на строкову військову службу до лав внутрішніх військ МВС. Взимку 2013 - 2014 рр. брав участь в охороні громадського порядку в Києві під час подій Революції Гідності.

Із початком бойових дій на Донбасі Микола двічі зголошувався стати на захист Вітчизни зі зброєю в руках. Під час другого відрядження до району АТО, у ніч на 7 серпня 2014 р. унаслідок жорстокого мінометного обстрілу з боку бойовиків-сепаратистів блокпоста Національної гвардії України неподалік міста Дебальцевого, що на Донеччині, дістав смертельне поранення.

Похований з військовими почестями у рідному селі. Чин його поховання очолив єпископ Одеський і Балтський Марк, поминальне богослужіння відбулося й у Львові, у полковому храмі Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира.

30 июля 2017
31338
Миллионер из США Марк Паславский. Погиб в Иловайске, защищая Украину

Недавно были обнаружены уникальные кадры с Евромайдана, на которых запечатлен гражданин США Марк Паславский, который с шиной и щитом принимал участие в штурме «Небесной сотни» на Институтской 20 февраля 2014 года. Позже, он пошел добровольцем воевать за Украину на Донбассе. Патриот Украины, Герой, Марк Пославский погиб в августе 2014 года в Иловайске.

Гражданин США Марк Паславский, миллионер, владелец крупного бизнеса, 20 февраля 2014-го с шиной и щитом принимал участие в штурме «Небесной сотни» на Институтской. Марко служил в американской армии, командовал ротой в знаменитом 75-м полку рейнджеров Сил специальных операций США.

Марк Паславский - американец украинского происхождения, с началом российской агрессии добровольцем вступил в Нацгвардию, в апреле 2014 года принял украинское гражданство, воевал в батальоне «Донбасс» под позывным Франко.

О том, что Марк был на Майдане, в частности в день расстрела 20 февраля было известно и ранее, но впервые нашлись фото. 19 августа 2014г. Франко погиб в Иловайске от осколков гранаты, прикрывая отход наших военных на мосту.

28 июля 2017
2844
"Если не я, то кто?" Доброволец Владимир Юричко

В дни апогея Революции Достоинства, когда протестующим была столь необходима медицинская помощь, студенты Национального медуниверситета имени А. А. Богомольца влились в великую милосердную волну. В числе волонтеров Майдана был и студент третьего курса педиатрического факультета Владимир Юричко. На Майдане Владимир был ранен, однако, как только восстановил силы, отправился добровольцем на пылающий восток.

Родителям-врачам в родном Самборе — Владимиру Владимировичу и Лилии Богдановне Юричко — Володя сказал, что едет на фронт санитаром, но на самом деле он стал помощником пулеметчика и воевал в рядах батальона «Айдар». После освобождения украинскими войсками одного из городов Луганщины Владимир лично вывесил на административном здании сине-желтый стяг.

Владимир Юричко погиб от пули снайпера, заменив побратима при отражении атаки врага возле поселка Хрящеватое Луганской области в августе 2014-го. 

27 июля 2017
2516
Валентин Білошкурський мав чітку життєву позицію

Дата та місце народження: 17 грудня 1979 р., м. Вінниця.

Дата та місце загибелі: 29 травня 2014 р., м. Слов'янськ, Донецька область.

Звання: Прапорщик.

Посада: Інструктор (старший кулеметник).

Підрозділ: Полк спеціального призначення "Ягуар", Західне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап’юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми.

1 23 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
20 октября 2017
больше новостей
delta = Array ( )