-
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
15 февраля 2019
1092
История накажет строго

Господа!

Если к правде святой

Мир дорогу

найти не сумеет —

Честь безумцу,

который навеет

Человечеству сон золотой!

Эти знаменитые строки Беранже сегодня, как и много лет назад, отображают надежду немалого числа людей на то, что с помощью «золотого сна» мифов можно найти дорогу в светлое будущее.

Энциклопедия гласит: «Миф — это повествование, передающее представления людей о мире, месте человека в нем, о происхождении всего сущего, о богах и героях».

Кстати, о языческих богах. Даже мифы об этих полностью придуманных людьми персонажах имеют «двойное дно». Все мы в школе изучали древнегреческие мифы. И помнится, нам с одноклассниками самым красивым и романтичным казался рассказ о том, как ранним утром в свете зарождающейся зари на берег из пены морской легкой походкой вышла родившаяся в волнах богиня любви Афродита. Ах, вздыхали наши девочки, какая прекрасная светлая легенда!

14 февраля 2019
916
Ти за Колю, я за Галю! Ну і?!!! В чому проблема?!

Днями моя добра знайома Ірма Вітовська-Ванца виставила дуже зрозумілий мені пост. Справа в тому, що Ірма підтримала одного з кандидатів у Президенти. У коментарях до її дописів у ФБ посипалось, цитуючи саму Ірму: "С*к*, зрадниця, агентка, брехлива, соска, дура, продаласьзагрошіканфєтизванієкрісломіністра, бл*дь... і ще багато "приємних" слів".

Ірма у своєму пості обурилась. І я солідарний з нею. Якого біса?!! Якого, панове?!!!

Ти за Колю, я за Галю! Ну і?!!! В чому проблема?! Невже ми не можемо висловлювати свої політичні вподобання без приниження опонентів?!! Ну ми ж можемо просто говорити: "Я за Васю"! Але нііііііііііі… ми маємо обов’язково сказати: "Я за Васю, а ті хто за Толіка – це дебіли"!!!

Я неодноразово писав у своїх постах про те, що культура спілкування наших громадян у соцмережах лежить нижче плінтуса. Я неодноразово бачив це у коментарях під своїми постами. І я зараз не про ботоферми.

14 февраля 2019
1711
Офицер ВСУ: на этой войне зарабатывают с двух сторон

Донеччанин, бойовий шлях якого розпочався за 700 метрів від рідного міста, – про "Дніпро-1", засідку на Донецькій об’їзній дорозі, про дагестанських спецпризначенців та брак людей у бойових підрозділах.

"ВІД ПОЗИЦІЇ ДО МОГО ДОМУ МОЖНА БУЛО Б ДІЙТИ ПІШКИ"

Я народився та виріс у Донецьку. До війни був бізнесменом.

Біля мого будинку є супермаркет. На початку травня я побачив там перших нохчі (чеченців, - Ред). Не я приїхав у Грозний, а вони приїхали у моє місто, щоб грабувати та вбивати. Байдуже було, якої національності ворог – він прийшов на мою землю. А ще місцеве бидло отримало зброю. Власті у місті не було, почалися віджими всього, що тільки можна, вбивства… Я з дитинства багато читав про жовтневу "революцію" - і тоді побачив її аналог. Мене просто бісило, що я нічого не можу зробити – з огляду на те, що до червня я на милицях ходив. Був перелом ноги.

Мене не переслідували, але оскільки я займався бізнесом – не сумнівався, що до мене прийдуть. Не одразу, але прийдуть. У мене була офіційна зброя, я захищався б та захищав би своє. І тоді мене просто вбили б. Один у полі не воїн. Тому тільки-но я почав ходити без милиць - вирішив йти на фронт… І 4,5 роки потому можу сказати, що я жодного разу не пожалкував про це рішення.

14 февраля 2019
663
Мама нацгвардійки Олександри Ковальчук: "Горджуся своєю донькою"

Будьмо відверті: далеко не кожна мама радіє, коли її дитина приймає рішення пов’язати своє життя з армією. Тим більше, коли це не син, а донька. Проте не у випадку Олександри Ковальчук – першої жінки-військовослужбовця патрульної роти військової частини 3055 2 Галицької бригади Національної гвардії України, яка розташовується у Сарнах Рівненської області. Сама 21-річна дівчина стверджує, що військова служба – це справа, якій вона хотіла би присвятити своє життя. А для її мами Світлани вибір професії дочки став приводом для гордості.

Олександра Ковальчук підписала контракт наприкінці листопада минулого року. В грудні вона проходила курс молодого бійця у Вінницькому полку, а вже в січні приступила до своїх обов’язків патрульної роти.

Я ще тільки стажуюся, - каже дівчина. – Виїздимо на патрулювання на дороги, а також на виклики поліції на допомогу. Нерідко служба продовжується допізна, до одинадцятої, а то й дванадцятої ночі. Але мені подобається. Це моє.

12 февраля 2019
871
Похоже, что в стране начались горячие и грязные дни

Похоже, что в стране начались горячие и грязные дни. Которые, хорошо бы, не кончились кровью. 9 февраля этого года в Киеве произошла провокация против Национальной полиции и министра внутренних дел Арсена Авакова. О деталях рассказывать не будем, все знают о чем речь. О попытке радикалов ворваться в здание Подольского РОВД и последующем хайпе на тему того, как злобные менты побили активистов, пришедших задать вопросы об убийцах Кати Гандзюк. Важный момент. Речь идет о двух разных событиях. Акцию “Кто заказал Катю Гандзюк?” никто не разгонял. Второе событие — появление на митинге провокаторов от СБУ. Благодаря которым и разгорелся скандал. Естественно, это не оправдывает жестокости части полицейских. Но поймите,что сейчас главная мишень Порошенко — не Зеленский и не Тимошенко. Главная цель — Аваков. И как бы кто к нему не относился, но при нейтрализации Авакова Порошенко успешно сфальсифицирует выборы и его режим зацементируется надолго. Так что, не стоит поддаваться эмоциям. Нас сейчас активно играют и это нужно помнить.

11 февраля 2019
749
А у нашей артиллерии красивые лица!

У юному віці Катя Сметанко вступила на службу до українського війська. На перший погляд тендітна, хоча насправді сильна, з характером дівчина вирішила не сидіти осторонь подій, які охопили країну на Сході держави. Родом із Хмельниччини, закінчила медичний коледж, працювала медичною сестрою.

Ще з дитинства у Каті проявлялися риси справедливості, харизми, батьки навіть жартували, що росте красуня з хлопчачим характером.

Коли принесла документи у військову частину, щоб підписати контракт, кадровик наполягав на професії за спеціальністю, мотивуючи тим, що у бойових підрозділах не вистарчає медиків. Дівчину навпаки цікавили інші посади, не схожі за фахом.

Переступивши контрольно-пропускний пункт артилерійської бригади у 2016 році вже у ролі солдата була санінструктором батареї у протитанковому дивізіоні, тривалий час залишалася старшою у медичному пункті підрозділу.

Не зважаючи на закінчення контракту і набуття права на звільнення, вона пробує себе у професії радіотелефоніста. Заступає на чергування, виконує відповідальну та водночас потрібну роботу в зоні проведення ООС.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
новости партнеров
Загрузка...
delta = Array ( )