Ну, повезло — так повезло. Соперник Динамо в 1/8 Лиги Европы дороже киевской команды в 10 с лишним раз: стоимость состава этого одного из наиболее известных клубов английской Премьер-лиги оценивают на уровне 887 млн €, а Динамо из одноимённой отечественной лиги — в 83 млн €.

В текущем чемпионате Англии Челси идёт 6-м с 50 очками после 26 игр (15 побед, 5 ничьих, 6 поражений, включая совсем странные; мячи 45-29) и ведёт борьбу максимум за 4-е место, от которого его отделяет лишь 1 очко.

Ми знали, що наразі за це нам ніхто не подякує, не запропонує ордени та медалі, не говорячи вже про політичні дивіденди.

Ми знали, що натомість, за політичну нейтральність, отримаємо удари зусібіч.

Бо до цивілізованої, законної політичної боротьби у нас ще не звикли, а спокуса підняти імідж за рахунок боротьби з МВС, залишається.

Але ми були готові до цього.

Бо розуміємо, що ціна нашої позиції - майбутнє України!

Або це майбутнє країни дикунів, де виборча кампанія - бій без правил, а силовики у позиції «чєго ізволітє?», без значної нервової напруги і з вимкненою совістю.

По совісті – ні! По закону – роздача під час виборів кілограмових пакетів гречки з портретом кандидата досі не є кримінально караним злочином.

Я навіть, признаюся, трохи здивувався як багато, виявляється, соціально і політично активних людей про це не знає.

Та це справді так!

Стаття 160 Кримінального кодексу України передбачає різні покарання за прийняття виборцем чи надання виборцю пропозиції, обіцянки або одержання виборцем, для себе чи третьої особи неправомірної вигоди. Частині третя цієї статті погрожує аж чотирма роками в’язниці за «здійснення передвиборної агітації… шляхом надання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення найменування, символіки, прапора політичної партії, вартість яких не перевищує розміру, встановленого законодавством), робіт, послуг…»…

Чергова річниця, мабуть найвизначнішої події в сучасній історії України - Революції Гідності. Сьогодні багато людей задають собі питання «а чи були виправдані ті події?». І я вам можу відповісти однозначно – так, були. Майдан був актом сильної, незламної волі народу, який обирав свій шлях розвитку у сьогоденному багатогранному світі. Зневіра походить вид неправильних очікувань. Обираючи європейський шлях, ми обрали довгу та тернисту дорогу переходу від радянської / пострадянської країни, до європейської. Цей шлях непростий, і може розтягнутися на десятиліття, але ми обов’язково пройдемо його разом.

Только после того, как французские антисемиты надели «желтые жилеты» и оскорбили известного философа, о возрастании антисемитизма во Франции заговорили во всем мире, а ведущие политики страны вышли на многотысячные митинги. Но на самом деле никакой новости в том, что происходит - и во Франции, и в Европе в целом нет. Ксенофобия, нетерпимость - историческая болезнь континента, настоящая чума, которая на протяжении веков замедляла или останавливала его развитие.

Антисемитизм проявляется позже и порицается только потому, что Европа ещё не забыла про Холокост, что большая часть европейских народов ответственна за участие своих представителей в массовом истреблении соседей. Что быть антисемитом просто стыдно - пока что, это скоро пройдёт, со смертью последнего ребёнка Второй Мировой войны. Но наивно думать, что человек, который ненавидит мигрантов - или ромов, или геев - относится к евреям с уважением. Ксенофобия, нетерпимость - это болезнь, которая не позволяет нездоровому человеку делать исключения. Если человек ненавидит - он ненавидит.

ОБСЕственное псевдомнение, выраженное начальством заведомо пророссийской организации относительно «наблюдателей» от агрессоров на украинских выборах (это от тех, кто о свободном избрании президента в своей собственной стране забыл давным-давно и чья белоподружка сажает в тюрьму чуть ли не всех проигравших такие выборы в ту же ночь), окончательно обнажило всю ее пагубную продажность и никчемность: такая ли тухлая и трусливая курица в виде подобной организации с ее извечной «обеспокоенностью» нам нужна? Стоит ли с ней, хитровыхитренной, рожденной ползать и пресмыкаться, «умиротворительницей» образца 80-летней давности, носиться и в чем от нее польза, кроме очевидного вреда?