На фоні істерії охопившої невелику, але активну частину наших співгромадян, не можу не втриматись, щоб не розповісти дві короткі історії про те, як готувалась евакуація нашіх співгромадян з КНР.

Перша історія - літак та екіпаж.

Коли директор авіакомпанії SkyUp Олександр Альба доручив підібрати добровольців з числа льотчиків та бортпровідників то реакція була наступна :

«Ми поставили питання працівникам компанії, хто має бажання виконати цей рейс. Як мінімум 50% всіх льотчиків та бортпровідників визвалися. Вони сказали, що це їх робота та прямий обов’язок. Таких добровольців було в 5 разів більше, ніж потрібно було, аби здійснити політ.

Встречали самолёт медики МВД. Это раз. Причем "раз" очень большой. Встречал самолет министр МВД. Это два. Наконец, вполне здоровые граждане Украины находятся в госпитале Нацгвардии. Это три.

"Мне никогда еще не было стыдно за Украину, как сегодня", - сказала моя знакомая. Подписываюсь под каждым словом.

Журналист Александр Махонин летел на этом самолете и объяснил, что происходило в салоне "SkyUp".

Привіт всім від легендарного екіпажу рятувальної місії. Ці люди забрали українців з епіцентру епідемії коронавірусу. Працювали з пассажирами пограничники и медики МВС.

Держал я как-то давно в руках занятнейшую книгу американского, кажется, учёного под названием "50 "If" - 50 "если бы": гипотетические допущения иного хода известных событий, в результате которых история пошла бы по другому руслу, игра ума. Ну, например: что было бы, если бы Пилат взял и отпустил Иисуса по случаю Пасхи? А не было бы христианства. Представляете себе мир без христианства?

Мы знаем, что Ельцин отписал Украине Крым в обмен на возврат советского ядерного оружия, по Украине распиханного. И поступил Борис Николаевич совершенно правильно - ну как можно было оставлять? А представьте себе - не договорились. Крым отошел к России, ракеты остались в Украине. В результате:

"Средь шумного бала, случайно, в тревоге мирской суеты.."

А Вы помните это стихотворение? .. эта конференция была не так прекрасна, как упомянутая поэзия.

Да, нам важно и нужно доносить свою позицию, даже если эта площадка публикует сомнительные тексты о Украине и больше иногда похожа на ярмарку тщеславия, нежели экспертный обмен.

Впрочем, активная политика - увы и ах - вся такая. А потому - делай то, что должен!

Вчора разом з Олесь Городецький, Ruslan Fufalko, Oleksandr Chebanenko, та консулом Євгеном Шквирою відвідали у міланській в'язниці "Опера" Віталія Марківа.

Я розповів Віталію про підсумки зустрічей Президента України з Папою Римським Франциском, Президентом і Прем’єром Італії, на кожній із яких Володимир Зеленський наголошував на важливості справедливого рішення суду по відношенню до безневинного Захисника України.

Я також передав Віталію фотографії з зустрічі Володимира Зеленського з його матір’ю Оксаною та з офіційних зустрічей Президента з керівництвом Італійської Республіки.

«Иногда для того, чтобы покачнулась судьба целого народа, достаточно наивного вождя, которого враги обманули обещаниями мира...»

Бернард Вербер, французский писатель

Чем ближе предполагаемая дата следующей Нормандской встречи, тем острее встает вопрос: будет ли украинская сторона готова к опасным сюрпризам и что предложит в противовес требованиям Кремля? А главное – сможет ли какой бы то ни было ответ Зеленского хищным амбициям Путина удовлетворить главный запрос украинского общества. Согласно исследованиям, таковым является прекращение военных действий на востоке страны.