За оцінками ООН, на цифрову економіку припадає до 15,5% світового ВВП. Безумовними лідерами процесу є дві конкуруючі між собою країни – США та Китай. На їх долю приходиться 75% технологій, пов’язаних з блокчейн, 50% світових видатків на Інтернет речей та більше 75% світового ринку відкритих хмарних технологій. Доречі, деякі з торгівельних розбіжностей між цими країнами є прямим наслідком їх прагнення до глобального домінування в сфері передових цифрових технологій. Адже вислів: «хто володіє інформацією – володіє світом», в контексті загальної цифровізації, вже можна сприймати буквально.

Вперше в історії Давосу, екологічне питання посіло головне місце в тематиці форуму. Але воно не нове. Новим став його масштаб і швидкість, з якою відбуваються зміни клімату на планеті. Ці зміни напряму впливають на економіку. Накопичення екологічних проблем та збільшення їх масштабу загрожують глобальній стабільності. Світ вимушений продовжувати обговорення та координування зусиль для узгодженої позиції між країнами, щодо боротьби зі змінами клімату. Це вже не тренд, а об’єктивна необхідність.

Призупинення вогню, обмін полоненими у форматі «всіх на всіх» до кінця року, продовження процесу розведення військ, відкриття нових пунктів пропуску через лінію розмежування, продовження особливого статусу і… домовлятися далі. Це основні підсумки зустрічі, що відбулася вчора, в Парижі, в рамках «нормандського формату».

Як оцінювати ці результати?! Стриманий оптимізм – це влучний вислів, який їх описує. Незважаючи на перестороги критиків переговорів, «зради» та «здачі національних інтересів», все ж таки, не відбулося.

18 вересня 2019 року Верховна Рада України внесла в Закон України «Про ринок електричної енергії» невелику правку. Тоді на неї мало хто звернув увагу. Лише деякі експерти відзначили можливі негативні наслідки для України. Проте, не пройшло і двох тижнів, як користуючись змінами в законодавстві, після чотирьох років перерви, з Російської Федерації до України розпочався імпорт електроенергії.

За даними НЕК «Укренерго», 1 жовтня 2019 року було здійснено перше постачання електроенергії в режимі імпорту з РФ. Постачання було проведено рівним графіком потужністю 100 МВт. Середньодобовий показник імпорту електроенергії з РФ у жовтні склав 4,12 млн. кВт-год. А всього, протягом минулого місяця з країни-агресора було імпортовано 128 млн. кВт-год. Причому, обсяги мають стійку тенденцію до зростання. Наприклад, за перші дні листопада, середньодобовий обсяг збільшився втричі – до 12 млн. кВт-год.

Більше тижня тому, топ новиною України був скандал навколо, нібито, отримання 11 народними депутатами від фракції «Слуга народу» хабаря за голосування проти законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості» (реєстр.№2047). За декілька днів активного хайпу ми побачили яскраве «політичне шоу». Інакше цей процес назвати неможна. Замість того, аби відсторонити підозрюваних від роботи, розпочати предметне слідство, опитати свідків, зібрати доказову базу та передати справу до суду для ухвалення рішення, лунали беззмістовні політичні заяви, а політики в прямому ефірі проходили дослідження на поліграфі.

Перед Президентом та Урядом стоять два основних завдання від вирішення яких залежить не тільки їх політичне майбутнє, а й, без перебільшення, майбутнє нашої держави. Це питання «про мир» та «про землю». Обидва неоднозначні та викликають палкі суперечки. Якщо перше лежить в політичній площині і обговорення набувають емоційного забарвлення та оціночних суджень, то друге – «про землю», все ж таки, може розглядатися з раціональних позицій економічної доцільності та наслідків. Тому в цій статті зосереджуся саме на другому питанні.