Стан українських доріг та безпека на дорогах традиційно привертають багато уваги українського суспільства. Актуальність питання безпечності доріг неодноразово піднімалась як в українському парламенті, так і на засіданнях Уряду, а правове забезпечення цього нещодавно зазнало істотних змін. Однак, не зважаючи на це, аварійність на дорогах залишається однією із найвищих в Європі. Питання профілактики ДТП, роботу патрульної поліції та найближчі законодавчі новели ми обговорювали з народним депутатом України, членом фракції політичної партії «Народний Фронт», членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігорем Котвіцьким.

«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства». Саме так звучить перша стаття Загальної декларації прав людини. Рівно 70 років тому, 10 грудня 1948 року вона була затверджена на 183 пленарному засіданні ООН, що проходило в Парижі. Згодом, саме ця дата стала Міжнародним днем прав людини.

Текст декларації складається всього з 30 статей, але всі положення є фундаментальними та закріплюють основні свободи та права людини. Загальна декларація прав людини – обов’язковий до виконання документ для всіх країн-членів ООН. Він став основою, на якій розбудовувалася вся система прав людини в світі. Згодом, до Декларації додалася ціла низка міжнародних документів, що уточнили та конкретизували права людини.

Рівно сто років тому – 27 листопада 1918 року в Україні було створено Академію наук. Ця невизначна, на перший погляд, подія тоді не привернула уваги. Але згодом, саме ця інституція, та люди, яких вона об’єднала, раз у раз грали визначну роль у розвитку не тільки вітчизняної науки, а й визначали тренди світової наукової думки.

Наприклад, саме українські вчені провели першу в Радянському Союзі штучну ядерну реакцію. До речі, відбулося це у 1932 році у Харківському фізико-технічному інституті. Згодом, саме науковці ХФТІ (тоді ще УФТІ) вперше отримали рідкий водень і рідкий гелій, побудували першу радіолокаційну установку. Інститут також є першопрохідцем радянської високовакуумної техніки, що розвилася в промислову вакуумну металургію.

На сьогодні, за даними Держслужби статистики, в Україні навчається більш як 1,5 мільйона студентів, з яких майже 70 тисяч – з інших держав. Абсолютна більшість молоді обирає для навчання три міста: Київ, Харків та Львів, які міцно закріпили за собою звання студентських столиць України.

Майже кожна молода людина мріє стати багатою та знаменитою. Найвірніший спосіб прославитися – це зробити щось абсолютно нове, небачене. Для цього не обов’язково бути генієм, потрібно просто вірити в себе і свою справу та правильно використовувати час та ресурси.

Протягом наступних двох десятиліть у світі прогнозується випереджальний попит на електроенергію. Експерти вважають, що до 2040 року її споживання подвоїться, тоді як попит на первинну енергію: нафту, вугілля, газ та інші джерела - виросте приблизно на 30 відсотків. Такі тенденції відкривають нові можливості для збільшення потужності, в першу чергу, нетрадиційних джерел енергії, а також розвитку технологій її виробництва.

Для України така кон’юнктура на ринку може зіграти на користь. За умови використання потенційних можливостей, наша країна може перетворитися у помітного гравця якщо не на світовому, то на європейському енергетичному ринку.

Вперше поняття «Креативна економіка» було використано журналом Business Week в 28 серпня 2000 року в статті в статті «Корпорації ХХІ сторіччя: креативна економіка». Саме тоді виникла ідея, що в економічних процесах та умовах нової економіки все більшого значення набувають ідеї, а основним засобом виробництва стають інтелектуальні ресурси.

Поступово життя підтверджувало цю тезу: виникли Google, Microsoft, Amazon, Apple та багато інших стартапів, що перетворилися на компанії вартістю у десятки, а то й сотні мільярдів доларів. Креативність ставала джерелом економічної цінності. Інтелектуальна власність впевнено приходить на зміну таким традиційним ресурсам, як земля, робоча сила та капітал.