Сьогодні в Україні відзначають День визволення Маріуполя від проросійських окупантів. Цей день по праву вважається визначним для країни, оскільки саме чотири роки томуукраїнські військові очистили місто від проросійських терористів. У спецоперації брали участь військові з Національної гвардії України, добровольчих батальйонів «Азов» та«Дніпро-1». Саме після визволення Маріуполя військові за підтримки української спільноти продемонстрували ворогу готовність дати відсіч.
Військовослужбовці Першої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка Північного ОТО Національної гвардії України у той момент перебували на передових позиціях окраїни Маріуполя. Вони несли службу на блокпостах, майже не щодня потрапляли під мінометні обстріли та, нажаль, втрачали людей. Про ті дні гвардійці згадують не охоче. Говорять, що хочеться забути все ніби страшний сон.
Військові просять не називати їх прізвища, оскільки багатьох з них бойовики вважають вбитими. Олег згадує, як подзвонив привітати друга з днем народження, той якраз виїхав на завдання. У відповідь він почув не «дякую», а «давай зв’яжемося пізніше, нас обстрілюють з мінометів».
Михайло у складі бригади потрапив до Маріуполя вже після звільнення міста, проте, на той момент ворог ще обстрілював околиці міста. Неподалік від Маріуполя його колона потрапила у засідку. Намагаючись витягнути з під обстрілу пораненого військового, він отримав поранення. «Там була посадка, з якої нас обстрілювали. Почався обстріл, ми з хлопцями спробували зайняти кругову оборону. В одну мить я почув крик, повернувши голову побачив, що військовий, який був поряд, лежить у крові. Не зволікаючи ні хвилини, я одразу кинувся йому на допомогу. Але не встиг навіть витягнути його з під обстрілу, оскільки сам був поранений з кулемета»,– розповів Михайло. Тоді гвардієць отримав поранення обох рук. Наразі він продовжує службу у лавах Першої Президентської бригади, коли згадує про ті жахливі дні – на очах з’являються сльози.
Всі гвардійці, які несли службу у секторі «М» майже щохвилинно описують події тих днів тапам’ятають поіменно військових, які загинули захищаючи свою Батьківщину. Цей день назавжди залишиться в пам’яті українського народу.