Зважаючи на значний суспільний інтерес до проблеми відокремлення оператора ГТС, Нафтогаз публікує рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, винесене 28 лютого 2018 року, у частині, яка стосується питань анбандлінгу.
Однією з позовних вимог компанії було внесення змін до чинного контракту на транзит газу, які б дозволили Нафтогазу передати свої права та обов'язки за цим контрактом без письмової згоди Газпрому будь-якій третій особі, уповноваженій українською владою виконувати функції оператора газотранспортної системи.
Це мало дозволити Україні зберегти транзит газу за чинним контрактом і одночасно провести відокремлення оператора ГТС.
Така вимога була зумовлена положенням контракту, яке встановлює, що заміна договірної сторони (а отже, приєднання до контракту будь-якого незалежного оператора ГТС) вимагає згоди Газпрому, яку неможливо отримати.
Крім того, Нафтогаз просив трибунал підпорядкувати контракт обов’язковим вимогам українського законодавства, що регулює транспортування газу, включно з умовами доступу до української газотранспортної системи, затвердженими українським регулятором.
На жаль, трибунал відхилив зазначені вимоги Нафтогазу. Тепер, щоб здійснити відокремлення, Нафтогаз і новий оператор ГТС мають отримати згоду Газпрому на приєднання незалежного оператора до чинного контракту.
Отримання такої згоди є малоймовірним, враховуючи неодноразово оприлюднену позицію Газпрому. Знехтуючи цією вимогою, Нафтогаз порушить контракт, на розірванні якого зараз наполягає Газпром. Відтак, поставки газу до Європи можуть опинитися під загрозою, Газпром отримає потужний аргумент на підтримку будівництва «Північного потоку – 2», а Україна ризикує втратити транзит газу ще до кінця 2019 року.
Отже, негайне проведення відокремлення оператора газотранспортної системи вимагатиме або отримання письмової згоди Газпрому на приєднання до контракту нового оператора, або досягнення відповідних домовленостей з Газпромом про внесення відповідних змін до існуючого контракту. Жоден із цих варіантів не є досяжним.