Тернопольские артиллеристы накануне Дня Святого Николая получили в подарок от детей и учеников вышитые рубашки.
Об этом сообщает пресс-служба 44 артбригады ВСУ:
Ініціювали таку акцію представники Мельнице -Подільської селищної ради разом із закладами дошкільної та загальної середньої освіти. Щоб передати вишиванки бійцям на Схід, організатори запросили військовослужбовців артилерійської бригади в гості на Борщівщину. Учні та вчителі, батьки та волонтери підготували цілу програму: читали вірші, співали пісні, виконували художню композицію із переплетеними вишитими рушниками. Таким чином у краю вишиванки символізували повагу до своїх захисників, висловлювали вдячність за можливість вчитись в мирі без війни. Також діти передали малюнки, які символізують домівку та родину, мир та щасливу державу.
- "Коли вишивала сорочку то думала про воїнів, які знаходяться в зоні проведення бойових дій, каже учениця 11 класу Мельнице – Подільської загальноосвітньої школи Ліля Кирилів, на святі вона ведуча програми. Кожен хрестик, кожен бісер – це втілення нашої поваги до них. Ми знаємо скільки зусиль вони докладають, щоб захищати нашу країну, роблять щоб ми не чули вибухів біля нашої школи і будинку".
Начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Мельнице - Подільської селищної ради Степан Герчак додає: "У вересні ми передали бійцям в зону проведення ООС освячені прапори. На одному із фото я побачив як чотири воїни міряли три вишиті сорочки - це потрібно було бачити. Після цього було прийнято рішення продовжити добру справу і ми вийшли з пропозицією до представників закладів освіти про освячення та передачу вишитих сорочок землякам 44-ї окремої артилерійської бригади. Сьогодні як бачите ми вже зібрали набагато більше сорочок, передаємо їх на схід як своїм землякам, а також тим хто поруч з ними".
Волонтери Світлана Сорентіно та Іван Грицак (Мельниця - Подільська самооборона) не вперше відвідують захисників на Сході, вони також діляться враженнями від цієї ініціативи, насамперед відзначають її потребу у проведенні не лише на свята, а частіше, щоб кожен воїн отримав такий подарунок .
- "Окрім проявленої уваги до військових потрібно мотивувати молоде покоління, щоб вони знали, завдяки кому у нас сьогодні є мир, говорить Іван Грицак".
Світлана Сорентіно доповнює: - "Необхідно постійно підтримувати бійців, насамперед морально, адже вони хочуть щоб про них не забували. Чимало їздили до них на передову, багато волонтерських поїздок було організовано з Борщівського району, привозили хлопцям домашню консервацію, вареники, солодощі, інші речі домашнього вжитку. Вони дуже дякували своїм краянам, вони чекають таких приємних моментів завжди".
Свято з подарунками, яке тривало близько двох годин поєдналося з культурою, традиціями українського народу, переплелося з ниткою, яку не можна обірвати поки вишивається сорочка в спадок для наступних поколінь. Під час заходу більшість із присутніх висловили впевненість, що українська вишиванка буде жити і в Донецьку, і в Луганську. Вона, як символ оберегу, як генетичний код, як перемога світла над темрявою, неодмінно принесе злагоду для всього українського народу. Військовики, які сьогодні несуть службу в зоні проведення операції об’єднаних сил (ООС) дякували за такі подарунки, їм було приємно чути привітання з рідної землі, бачити прекрасні дитячі малюнки. А разом з тим вони запевнили: ми – спадкоємці своїх батьків, нащадки своїх дідів, мусимо вистояти, щоб жити заради майбутнього, творити заради минулого, адже ми українці, є господарями на своїй Богом дані землі.
https://www.facebook.com/t1novunu/videos/1035921756593334/