На військову службу до лав Національної гвардії України приходить щороку чимало новобранців. Всі вони дуже різні і мають власні життєві історії та незвичайні захоплення. Ця розповідь про одного такого вояка, який віднедавна несе службу у військовій частині 3035.
25-річний Валерій Бова прибув до полку з Новогродівки, що на Донеччині, – на перший погляд звичайний хлопець, та після розмови з ним розумієш: людина має широкі погляди на життя та бачить світ трохи в незвичному ракурсі. Його пристрасть – програмування, але він також бачить загрози віртуального світу.
«У всіх нас є якісь проблеми, недомовлені слова, скриті емоції. Всі бажають, щоб їх розуміли, та не у всіх так складається, як вони хочуть. Тоді вони шукають способи «піти» від проблем. Одним із таких способів є занурення у комп’ютерні ігри. Але я збираюсь створити дещо нове серед комп’ютерних ігор, думаю це може перевернути світ. У моїй грі, як в інших можна буде створювати персонажа, та завдання будуть відрізнятись від аналогічних ігор. Половину з них треба буде виконувати в реальному житті. Ось деякі фізичні завдання: винести сміття, подихати на вулиці свіжим повітрям 30 хвилин, зробити уроки з молодшою сестрою (братиком), якщо вони є, зробити якесь завдання від батьків, наприклад сходити за продуктами, або допомогти чимось на городі або по дому. Після появи на моніторі таких завдань гра буде блокуватись на деякий час (залежить від складності) для виконання завдання. Тобто, моя майбутня гра має основний посил – живіть більше у фізичному світі, а не у віртуальному! Приносіть користь своїм близьким, друзям, країні та тим самим і собі самому!» - ділиться Валерій.
Солдат Валерій Бова завзято розповідає про свою ціль та він розуміє, що в армії йому буде нелегко, але відноситься до цього із розумінням та з усією відповідальністю. Він збирається виконувати службово-бойові завдання в зоні проведення ООС, але водночас збирати морально-психологічну базу аудиторії майбутньої комп’ютерної гри
«Мені подобається психологія, цікаво дізнаватись чогось нового в цій сфері, розмовляти з людьми та намагатись скласти їх психологічні портрети. Мені здається, що в армію я потрапив теж не просто так. Зі мною разом служать хлопці з різних куточків України. У кожного свій темперамент, свій характер, свої хобі та музичний смак. Саме тут я намагатимусь зрозуміти кожного. Саме тут я буду вивчати статусність. Саме тут можна побачити, як діє людина в умовах підвищеного морального тиску. І саме тут можна зрозуміти, чого насправді треба людині для щастя. Цей шлях, через армійський соціум, веде мене до моїй цілі», - продовжує свою розповідь нацгвардієць.
Боєць розповів, що має друзів-програмістів, які пообіцяли йому допомогти, бо вони зацікавились його ідеєю. Також він вже продумує питання фінансування смарт-продукту. Його мета зацікавити ним вітчизняного інвестора.
«В даній грі можливо буде заробляти гроші. Наприклад візьмемо якогось військового, нехай це буде командир роти, у якого не вистачає часу, щоб часто заходити в гру, виконувати завдання та здобувати нові предмети для свого персонажу. І є десь в Україні студент, чи старшокласник, який має багато часу та йому потрібні гроші. Командир роти може через чат цієї гри домовитись зі студентом (наприклад), за відповідну суму, що той буде виконувати своїм персонажем деякі завдання за нього та трохи здобувати предмети, які будуть віддані замовнику (в нашому випадку ротному). Але буде ліміт таких завдань та ліміт на розвиток, щоб було дотримано баланс самої гри, бо так, я вважаю, буде справедливо. Багато завдань я планую зробити психологічного характеру. Це повинно бути і цікаво, і має розвивати людину по всіх напрямках, навіть в фізичному плані» - додає Валерій.
Солдат багато цікавиться процесами будування комп’ютерних ігор: від дизайну до бек-енду (невидима, але вагома сторона при розробці будь якого веб-продукту). А ще Валерій займається вивченням англійської та японської мов. Перша – для професійного зростання. Друга для душі. А ще гвардієць любить спорт. Його мета: пробігти марафонську дистанцію – 41 кілометр.
Богдан Кондратов