Сильні, дисципліновані, впевнені у собі – такими гвардійці покидають стіни рідних частин та йдуть на заслужений відпочинок після півтора року служби. У військових частинах Національної гвардії України розпочалося звільнення військовослужбовців строкової служби в запас.
Пресофіцери НГУ поспілкувалися з хлопцями, які вже завтра будуть удома, та їх командирами.
Гвардієць військової частини 3012 Південного ОТО солдат Максим складає військову форму та сміється: «Я вже не пам’ятаю – де тут кишені… До цього доведеться звикати заново. Форма стала для мене другою шкірою. Зараз, я ніби її скинув та вліз у якусь нову, незвичну. Хоча це мій одяг, в якому я ходив ще до армії».
«За час служби вони показали себе справжніми професіоналами й патріотами, та з гідністю виконали свій обов’язок із захисту Батьківщини», – розповів заступник командира військової частини 3066 Північного ОТО по роботі з особовим складом полковник Руслан Козенков.
«Ніби тільки призивалися, а вже час додому, – описує свої переживання гвардієць Західного ОТО старший солдат Олег Барчина. – Це не пусті слова, що військова служба робить з хлопця справжнього чоловіка, і тепер це є моїм переконанням. Все, чого навчився тут, що дали усім нам наші військові командири, що ми, солдати, дали один одному – підтримку, знання, безліч нового, спільні та особисті перемоги над своїми слабкостями, страхами та ще стільки всього, що оцінимо, опинившись вдома, за все вдячний».
За словами строковиків, перебування в НГУї для гвардійців було корисним, адже вони мали змогу опанувати цікаві та водночас складні професії. Серед них – патрульні, кінологи, конвоїри, артилеристи, мінометники, зенітники, а також військові медики, кухарі та багато інших.
Ця довгоочікувана для солдатів подія є одночасно і радісною, і сумною, бо гвардійці стали за час служби однією великою родиною.
«Я взагалі думав, що не пристосований до служби в армії. Перші дні сумував за домом, проте вже через тиждень адаптувався, з’явилися друзі. І якось не помітив, як пройшов рік. Мушу визнати – буду трохи сумувати. Тут я багато чому навчився, став більш рішучим, витривалішим», – говорить стрілець військової частини 3027 Північного ОТО старший солдат Едуард Поляк.
Гвардієць Навчального центру старший солдат Микола Магдиш Нацгвардію обрав свідомо, коли настав час йти до війська: «Я одразу хотів служити в лавах Національної гвардії України, бо вважаю це престижним і радий, що зробив такий вибір. Взагалі час пролетів дуже швидко. Спочатку я хвилювався, думав мені буде дуже складно, а зараз переконаний, що мені пощастило отримати військовий досвід саме тут. За час служби я став більш дисциплінованим, серйознішим. У мене з’явилися нові друзі і сподіваюсь, ми товаришуватимемо й надалі».
Старший навідник гаубичного артилерійського дивізіону військової частини 3017 Східного ОТО 21-річний Ігор Майстренко з Черкаської області каже, що згадки про військову службу залишилися тільки найкращі: «Досвід, який ми здобули за час проходження служби знадобиться в подальшому житті, навчанні та працевлаштуванні. За цей період ми всі змужніли, стали більш дорослими, рішучими та відповідальними. Була теорія і практика, полігонні навчання. Головне, що ми всі сумлінно виконали свій службовий обов’язок».
Старший солдат Рауф Махмудов. Через тиждень, від того, як йому виповнилося 18 років, прийшла повістка. Для себе він однозначно вирішив - йде служити.
«У мене особливих переваг не було. Але коли дізнався, що йду до Національної гвардії, то точно не розчарувався. У мене багато друзів також тут служили і відгуки в основному були позитивні».
Чому тебе навчила армія? Не хлопців в цілому, а конкретно тебе? «Дисципліні і силі слова. Тепер я не відкладаю виконання обіцянок, як це було раніше. Тепер все просто. Сказав - і відразу зробив. Ніяких затримок між словом і ділом».
Разом з Рауфом служив його товариш старший Ігор Свіргуненко. Боєць брав активну участь у спортивному житті частини, за що й був нагороджений нагрудним знаком «Воїн-спортсмен».
«Якщо говорити про підготовку до армії, то я б порадив удосконалювати свою фізичну форму. Біг, підтягування та віджимання - це основа фізичної підготовки в армії. З них ітреба починати. Будьте ввічливими. Це теж завжди вітається. Якщо ж тебе вже завтра забирають в армію, то я б порадив сильно не переживати. Так, кожен з нас нервував свого часу. Але треба тримати себе у руках. Усі через це проходили», – говорить щодо строкової служби Ігор.
Усміхнені та щасливі вони фотографуються гвардійці разом з побратимами, далі у кожного свій шлях та приємні спогади про час проведений у Нацгвардії залишиться у них на все життя.
