Недельный сбор пулеметчиков прошел под поселком Васищево на Харьковщине.
Инструкторы по боевой подготовке, а это пока представители младшего офицерского состава и сержантского корпуса, получают все больше свободы в своих действиях.
Это позволяет разнообразить занятия, избавляться рутины, и главное укреплять гвардейскую семью. Делают это гвардейцы не жалея сил, за день проходя с многочисленными группами десятки километров в защитном снаряжении, рассказывает пресс-служба ведомтсва.
Заховане у харківських лісах стрільбище вражає зеленню та чистотою повітря.
Уявіть, що Ви вже призвичаїлись до стрільби у завчених положеннях, легко контролюєте своє дихання, Вам добре знайома дистанція до цілі, і всі можливі варіанти поправок. Аж раптом опиняєтесь на тому ж таки мішеневому полі. Поряд з Вами інструктор, який, фактично, працює з Вами індивідуально. Ви одночасно отримуєте і загальні, і конкретно Вам спрямовані команди. Дистанція до цілі, як і сама ціль, постійно змінюються. Складається враження, що бронежилет і каска від постійного та швидкого переміщення стають дедалі важче. Легшає лише магазин чи коробка для стрічки.
«Ми відпрацювали вправу за системою НАТО. Вона максимально наближена до умов можливого реального вогневого контакту. До того ж ми отримали достатньо велику кількість набоїв. Все це дає можливість правильно вести стрільбу. Відчути сам бій та свою зброю в дії. А комунікація? Без правильно відпрацьованої комунікації цю вправу не виконаєш. Все це у комплексі - реально сильно!» - зауважує контрактник Слобожанської бригади Павло Процик. Він вже служить понад два роки.
«На даних зборах, ми – інструктори – застосували нову форму навчання. Вона вимагає значно вищого рівня довіри до бійця, до його здатності контролювати свої дії. Ми даємо можливість військовослужбовцю більшою мірою відчути відповідальність. До того ж ми відпрацювали дії колективної підготовки. Стрільби були малими групами у кількості чотирьох військовослужбовців. Ми використовуємо техніку, якої нас навчили під час канадсько-українських навчань. Бійці таким чином отримують більш повне уявлення про те, чим є колективний бій. Це не просто, але ми так теж ростемо і навіть змагаємось у своєму вмінні навчити бійця», – пояснив командир відділення інструкторів Слобожанської бригади лейтенант Сергій Шкабатура.
Зрозуміла річ, що вогневою підготовкою бійці не обмежуються. Під час зборів військовослужбовці працюють у декількох напрямках бойової підготовки. Досить багато уваги приділили питанню виживання на полі бою. Тактичну медицину вчать згідно з протоколом ТССС, який постійно оновлюється.
«Даний протокол називається Tactical Combat Casualty Care. Він створений у 1996 році. В Америці. На даний час він введений у всіх країнах НАТО. І країнах союзників. На цьому навчальному місці ми проводили накладання турнікета, під час життєво загрозливої кровотечі на кінцівці. Також тампонування проблемних зон гемостатичною марлею. З фіксацією і бандажем. Ми перевіряли дихання нашого пораненого. Ставили назофарингеальний повітровод, в той час, коли військовослужбовець, умовно, був без свідомості. Ми перевірили стан грудної клітки на наявність проникаючого поранення, і заклеювали його оклюзійною наліпкою аби не всмоктувало повітря. Тобто ми попереджували розвиток напруженого пневмотораксу», – розповів старший інструктор з бойової підготовки 3 оперативної бригади Дмитро Шевченко.
Збори кулеметників Східного оперативно-територіального об’єднання пройшли не лише на Харківщині, але у Маріупольській бригаді та слов’янському полку, з урахуванням карантинних обмежень.