Министерство иностранных дел Украины отзывает патронат над «Немецко-украинский комиссией историков» (DUHK), сообщает посольство Украины в Германии.
В посольстве напомнили, что учредительное заседание комиссии состоялось 27 февраля 2015 в Мюнхене.
«Приходится с горечью констатировать, что за пять лет «работы» «комиссией» так и не было подготовлено и не было выдано ни одной публикации об общих страницах истории для ознакомления широкой немецкой общественности. Следовательно, «комиссия» окончательно потеряла остатки доверия украинской стороны. Более того, в последние годы не усилилось впечатление, что в существующем формате деятельность комиссии соответствует национальным интересам Украины. Именно это и стало последней каплей терпения и повлекло отзыва патроната МИД Украины», - говорится в сообщении.
В посольстве отметили, что с точки зрения официального Киева DUHK «представляет собой до сих пор не что иное, как чисто немецкую научную ассоциацию историков, которая была инициирована Обществом историков Германии в сентябре 2014 и организационно оформлена как отдельный комитет этого общества (VHD)... К ее работе немецкой стороной были ею же адресно приглашены избранные украинские историки... По предложению бывшего Федерального министра иностранных дел Штайнмайера от 29 марта 2016 тогдашними главами МИД Германии и Украины эта «комиссия» была взята под их патронат».
В посольстве добавили, что «большие надежды», которые полагались украинской стороной на упомянутую комиссию в контексте реального распространения в Германии знаний об истории Украины, себя не оправдали.
Українська сторона офіційно заявляє про відкликання патронату Міністерства закордонних справ над «Німецько-українською комісією істориків» (DUHK).
Українська сторона особливо наголошує, що вона ніколи не розглядала і не розглядатиме згадану інституцію (DUHK) у якості повноцінної двосторонньої міждержавної комісії із питань взаємної історії, як це, зокрема, має місце у відносинах між Німеччиною та низкою східноєвропейських держав.
З точки зору офіційного Києва DUHK представляє собою до сьогодні ніщо інше, як суто німецьку наукову асоціацію істориків, яка була ініційована Товариством історикинь та істориків Німеччини (Verband der Historikerinnen und Historiker Deutschlands, VHD) у вересні 2014 р. та організаційно оформлена як окремий комітет цього Товариства (VHD). 27 лютого 2015 р. у Мюнхені відбулося установче засідання «комісії», до її роботи німецькою стороною були нею ж адресно запрошені вибрані українські історики на чолі з паном Грицаком, які - і це хочеться особливо підкреслити - з першого дня і досі представляють виключно самі себе. Координацію діяльності “комісії” здійснює Університет імені Людвіга Максиміліана (Мюнхен), який фактично виступає її секретаріатом. На пропозицію колишнього Федерального міністра закордонних справ Ф.-В.Штайнмайєра від 29 березня 2016 р. тодішніми главами МЗС Німеччини та України цю «комісію» було взято під їх патронат. На жаль, нині доводиться констатувати, що ті великі сподівання, які по наївності свого часу покладалися українською стороною на згадану «комісію» у контексті реального поширення у Німеччині знань про історію України, себе жодною мірою не виправдали. Більше того, ця «комісія» свідомо самоусунулася із публічного громадського дискурсу у ФРН щодо найбільш резонансних сторінок спільної історії. Це особливо проявилося під час пленарного обговорення у травні 2017 р. у Бундестагу основоположного питання утвердження історичної відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму, яке «комісія» проігнорувала. Черговим лакмусовим папірцем такої дивної позиції стала пряма відмова «комісії» від участі у дискусіях щодо визнання Бундестагом Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу на основі відповідної народної петиції, попри відповідні звернення до «комісії» з боку депутатів німецького парламенту. Лише під шаленим тиском громадськості «комісія» була зрештою фактично примушена організувати єдиний захід на цю тему, а саме вебінар 24 вересня 2020 р.
Разом з тим, доводиться з гіркотою констатувати, що за п‘ять років «роботи» «комісією» так і не було підготовлено і не було видано жодної публікації щодо спільних сторінок історії для ознайомлення широкої німецької громадськості. Відтак, «комісія» остаточно втратила рештки довіри української сторони. Більше того, протягом останнього року не посилилося враження, що в існуючому форматі діяльність комісії відповідає національним інтересам України. Саме це й стало останньою краплею терпіння і спричинило відкликання патронату МЗС України.
З огляду на ситуацію, що склалася, українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення - на виключно паритетних засадах - повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного та об‘єктивного дослідження спільних сторінок історії. Що ж стосується самої «комісії», то українська сторона, хоча й дистанціюється від цієї інституції, втім бажає їй всіляких успіхів.