Вже наступного тижня у молдовській столиці відбудеться інаугурація нового президента Республіки Молдова Маї Санду. Санду, політик із проєвропейськими поглядами, що обіцяє оновлення влади й боротьбу з корупцією, із великим відривом виграла у другому турі виборів президента у чинного очільника держави Ігоря Додона, відомого своїми тісними зв’язками із Кремлем.
Здавалося б, можна говорити про докорінні зміни, на які є очевидний запит суспільства. Але в Ігоря Додона та його покровителів у Москві може бути абсолютно інший погляд на майбутнє Молдови. Додон почав боротьбу за владу ще до того, як позбувся влади.
Днями молдовський парламент більшістю голосів, утвореної із депутатів проросійської Партії соціалістів і партії «Шор», що орієнтується на одіозного бізнесмена Ілана Шора, ухвалив низку законів, які можна умовно розподілити на популістські та проросійські.
Популістські закони включають в себе зниження пенсійного віку та відмову від так званого «закону про вкрадений мільярд». Цей закон оголошував вкрадений чиновниками мільярд євро з допомоги міжнародних фінансових інституцій державним боргом Республіки Молдова і створював механізм його повернення шляхом санації банківської системи.
Обидва рішення ставлять під сумнів стабільність молдовської економіки. Не випадково представник МВФ у Молдові Роджерс Чавані назвав рішення молдовського парламенту такими, що «створюють серйозну загрозу для макроекономічної і фінансової стабільності» країни. Про якусь нову допомогу тепер годі й мріяти, а відсутність траншів МВФ може створити серйозні соціальні проблеми й «обнулити» бюджет, ну просто як в Україні.
Проросійські закони передбачають оголошення російської (а не румунської) мови як мови міжнаціонального спілкування в країні та повернення трансляції російських телевізійних каналів. Очевидно, проросійські політики усвідомили, що якщо люди не перебувають під впливом російської телевізійної пропаганди, вони не голосують за таких, як Додон.
Для чого усе це робиться? Ні, це зовсім не образа перед відставкою, як дехто може подумати. Якраз навпаки. Схоже, що Додон та його соратники руйнують економіку власної країни, щоб звинуватити у наслідках власних дій команду нового президента. Ну й до того ж примушувати цю команду ухвалювати вкрай непопулярні рішення. Ви зрозумієте, що таке для багатьох потенційних виборців нова зміна пенсійного віку – а на це доведеться піти, щоб залатати дірки у бюджеті та й домовитися про допомогу МВФ.
А проросійськими законами Додон поляризує суспільство та й принагідно вислужується перед Путіним. Сам він вже встиг назвати ці закони «очікуваними громадянами». Але цих законів очікували не громадяни. Їх очікував сам Додон. Бо він сподівається взяти реванш за їхньою допомогою. Виграти парламентські вибори й сформувати новий молдовський уряд або очолити парламент. Тобто стати людиною, що ухвалює рішення. А нового президента перетворити на «молдовську королеву».
Звичайно, молдовський виборець, що голосував за Маю Санду, бажав зовсім іншого. Але за зміни доведеться поборотися. Москва так просто випускати Молдову зі своїх «обіймів» не збирається. А пов’язані з Росією політики готові Кремлю допомагати, навіть не замислюючись про наслідки своїх геростратових вчинків.