Сегодня в городе Лозовая Харьковской области местные предприниматели писали письма президенту Украины Виктору Януковичу.
"Вами был подписан Закон Украины “О внесении изменений в законы Украины «О Государственном бюджете Украины на 2010 год» и «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании»”, который с 17.07.2010 года вступил в силу, - напоминают Януковичу в Лозовой. - По этому закону мы, в обязательном порядке, начиная с третьего квартала 2010 года, должны платить в Пенсионный фонд Украины страховые взносы с учетом размера минимальной заработной платы, которая ежеквартально будет изменяться. Минимальный взнос для нас будет составлять 300 грн, а в последующие периоды он будет расти.
Этим обращением, мы стремимся обратить Ваше внимание на то, что наши доходы не дают нам возможность выполнить те нормы, которые прописаны в подписанном Вами Законе. Мы просим Вас дать нам ответ на актуальнейший для нас вопрос, где нам взять деньги, чтобы платить ПФУ, если мы сами находимся на грани бедности? Ведь мы живем в городе, в котором нет рабочих мест, кроме рынков, в городе, в котором большинство людей живут за счет зарплат, которые выплачиваются из городского бюджета и бюджета Украины?"
Отметим, что это было не коллективное письмо. Каждый предприниматель Лозовой отправил его Януковичу лично. Сегодня на Банковую отправлено около 300 писем. Завтра акция будет продолжена.
Текст письма:
|
Президенту України Януковичу В.Ф.
вул. Банкова, 11 м. Київ 01220
|
Звернення
Підприємці м.Лозова звертаються до Вас, пан Президент, з проханням про допомогу.
У зв'язку з реформами, що відбуваються в нашій країні, з моменту оголошення незалежності України, ми, громадяни цієї держави, залишилися без права вибору на працю в незалежності від отриманої освіти і досвіду попередньої роботи. Когось скоротили, когось звільнили з роботи, причини у всіх різні. Але ми всі стали суб'єктами підприємницької діяльності, платниками фіксованого та єдиного податків. Хтось працює без найманих працівників, хтось має одного, або декілька найманих працівників, наше місце на ринку не виглядає, як величезний супермаркет, його вигляд це стіл в 2 квадратних метра, кіоск, або контейнер, який зараз має назву «ролет».
07.07.2010 року Вами було підписано Закон України “Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»”, який з 17.07.2010 року набрав чинності. Згідно з цим Законом ми, у обов'язковому порядку, починаючи з третього кварталу 2010 року, повинні сплачувати до Пенсійного фонду України страхові внески з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, яка, щокварталу, буде змінюватися. Мінімальний внесок для нас становитиме 300гр., а у подальші періоди він буде зростати.
Цим зверненням, ми прагнемо звернути Вашу увагу на те, що наші доходи не дають нам можливості виконати ті норми, які прописані у підписаному Вами Законі. Ми просимо Вас дати нам відповідь, на актуальнее для нас питання, де нам взяти гроші, щоб платити ПФУ, якщо ми самі перебуваємо на межі бідності, адже ми проживаємо в місті, в якому немає робочих місць, крім ринків, в місті, в якому більшість людей живе за рахунок зарплат, що виплачуються з міського бюджету і бюджету України?
Ми належимо до категорії населення у віці 25 - 55 років, наших доходів зараз вистачає лише на оплату комунальних послуг, на продукти харчування, нам ще потрібно оплачувати патент, здійснювати плату за ринковий збір, за оренду торгового місця, камеру зберігання, доставку товару, кредити і це практично все, на що нам вистачає доходу від нашої підприємницької діяльності. У зв'язку зі збільшенням розміру податків, ми можемо бути викинуті на вулицю, без роботи і, як наслідок, опинитися за межею бідності, ми не зможемо мати можливості на лікування, оздоровлення, на те, що нам гарантує Конституція. Ми вже зараз, насилу, навчаємо і годуємо наших дітей, допомагаємо нашим батькам пенсіонерам і при цьому, зараз, ще зобов'язані вносити непосильні для нас суми до ПФУ, а це, в умовах кризи, коли навіть ці невеликі гроші дістаються нам щоденною важкою працею, стає практично неможливим, через відсутність грошей у мешканців міста. У даній ситуації, для осіб, які не можуть оплачувати такий податок залишається тільки можливість закрити свою підприємницьку діяльність. А що нам тоді робити, де нам шукати кошти для того, щоб задовольнити свої потреби, не кажучи вже про здійснення своїх мрій? Якщо нас позбавлять можливості отримувати прибутки, то за нами почнуть накопичуватися борги, і головними боргами будуть борги за комунальні послуги, а це означає, що працівники комунальних підприємств не отримуватимуть з/п. Борги треба віддавати, а якщо ні, то накопичуються штрафи та пені, а у зв'язку з новими нормами законів, через борги, у нас можу забрати наше майно. Нам обіцяли податкові канікули, а замість цього ми отримали збільшення податкового навантаження. Чи пам'ятає влада про нас, чи пам'ятаєте про нас Ви, шановний пан Президент?
Ми пам'ятаємо про те, як Ви, у свято Великодня, попросили у Господа сили, щоб “підняти нашу країну з руїн, щоб кожній людині і кожній родині стало легше жити”, також у цей великий день Ви закликали українців помолитися разом, “щоб Господь поміг нам бути гідними, бути чесними і бути відданими ідеалам Правди і Добра”, Ви казали, що «ми повинні зробити все для захисту прав громадян, для дотримання демократичних принципів у нашій країні» і ми Вас у цьому підтримуємо, а тому звертаємося до Вас з проханням, внести до Верховної Ради законопроект, яким дозволити фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), самостійно, без примусу, приймати участь у пенсійному страхування і добровільно, якщо є така можливість і бажання, приймати рішення про перерахунок коштів до пенсійного фонду.
